інтимна лірика шевченка

Інтимна лірика Тараса Шевченка. Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання. Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим іншій тематиці, його балади, вірші. Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]. Інтимна лірика Ліни Костенко Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Ліна Костенко Поезія Ліни Костенко надзвичайно м’яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте серце поетеси, її почуття й думки, що стали мені дуже близькими. Її поезія – це талант, це гармонія. Гармонія мозку і душі, думки і почуття, змісту і форми. Талант поетеси, […]. Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати!

Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]. Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після семінарії він повинен був обирати: […]. Інтимна лірика Василя Симоненка Споконвіку лірика вабила різних людей і вміло могла посортувати їх, безжально скидаючи одних зі сторінок історії, а інших вітаючи лаврами. Так вийшло й із Василем Симоненком. Його ліра лунала з сивої давнини. Джерело поезії дзюркотіло десь біля вишневого садка, коло Шевченкової хати, потім починало дзвеніти на Лесиному Поділлі, і було чути в тому дзвоні акорди […]. “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]. “Моєму серцю снишся ти…” (інтимна лірика Ліни Костенко) Так багато сказано про кохання, і водночас не сказано нічого, бо, коли людина закохується, їй не вистачає не тільки вже сказаних слів, але й взагалі слів у мові, щоб висловити це незбагненне для розуму, глибоке і чарівне почуття, яке рано чи пізно приходить у життя людини, сповнюючи її душу світлом і змінюючи життя назавжди. Кажуть, […]. Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані […]. Інтимна лірика Рильського (за поезією «Яблука доспіли») Від поезії М. Рильського «Яблука доспіли» віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одне мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж […]. Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж […]. Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. «Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з […]. “Все не те, коли нема любові…” (інтимна лірика. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так?

Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від […]. “Голос ніжного серця” (інтимна лірика. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]. Світова велич українського поета Тараса Шевченка Мета: підсумувати й узагальнити знання учнів про життєвий і творчий шлях Шевченка, допомогти усвідомити світове значення його творчої діяльності; розвивати навички проектно-дослідницької роботи, комунікативність, творчі здібності, вміння самостійно працювати з книгою, іншими джерелами інформації; виховувати почуття гордості за геніїв нашої землі. Обладнання: ілюстровані матеріали до життєвого й творчого шляху письменника, елементи костюмів і декорацій, стіннівки, […]. Інтимна лірика Лесі Українки Інтимна лірика Лесі Українки Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мріяла про кохання, але фізична недуга стала між нею і коханим. І тільки в невтомній праці, у творчості знаходила Леся Українка опору, тільки […]. «Червоне – то любов, а чорне – то журба» (інтимна лірика ДПавличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]. Інтимна лірика Сосюри Володимир Сосюра – знаний в Україні та за її межами поет, якого називають «одним із сузір’я фундаторів української поезії» (Б. Олійник). 1917 року в пресі вперше з’явився його вірш; 1918 року він боєць загону проти гетьманців і німецько-кайзерівських загарбників. Потім Червона армія, а поезія «стала другою натурою». Того ж року побачила світ збірка віршів «Червона […]. Інтимна лірика Павла Тичини Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі?

Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Скільки поколінь юних читачів виучує ці рядки напам’ять!

Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]. Твір на тему: Інтимна лірика Дмитра Павличка Світова література знає чимало, зразків інтимної лірики. Пригадаймо сонет, Петрарки, поезії Пушкіна, неповторне “Зів’яле листя” І. Франка, поезії. Малишка,. Сосюри. Тема кохання, болісного, жагучого, драматично гострого, – одна з характер’ них для. Павличка. Захоплення жіночою красою, палкий жаль за втраченим ко ханням, вибагливість в інтимних стосунках – такі почуття проймають цикл поезі […]. Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” Т. Шевченко Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]. Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні […]. Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]. Твір на тему: “Осмислення історичної долі козацтва в творчості Тараса Шевченка” Тарас Григорович Шевченко – письменник, з яким сьогодні у всіх асоціюється українська суверенність і державність. Тарас Шевченко у своїй творчості постійно розмірковував про важку долю України, про складнощі, з якими стикається наша країна на шляху до своєї незалежності. Письменник був великим прихильником цієї державності, він вірив у те, що рано чи пізно наша країна стане […]. “Краса – і тільки, трішечни краси, Душі нічого більше не потрібно” (інтимна лірика Ліни Костенко) За багато віків про кохання написано вже стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш Та Ліна Костенко знаходить щоразу нові й нові слова, нові від­тінки, щоб повніше передати це незбагненне почуття, яке з усього живого може відчути тільки людина. Не кожній людині Бог дає особливий талант – кохати. І кожен, хто пережив чи […]. Мотиви лірики Тараса Шевченка Неможливо сьогодні уявити українську літературу і навіть культуру в цілому без творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнім митцем. Його творчий геній надихав його і малювати картини, і писати літературні твори, як поетичні, так і прозаїчні. Навіть якщо взяти окремо лише лірику, виявиться, що її тематика була різноманітною, як саме життя. […]. Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У […]. Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]. Твір на тему: “Червоне – то любов, а чорне – то журба”(інтимна лірика Дмитра Павличка) В одному з віршів Дмитро Павличко висловлює напрочуд тонке філософське спостереження: все залишається в тобі самому, відтак ідеал – краси, кохання, поезії – мусить бути нездійсненний, до кінця не усвідомлений і не осягнутий: “Щасливий той, хто бачив мрію, Але не доторкнувсь її”. Інтимна лірика Павличка відкриває нам всю принаду мрії, той незбагненний дивосвіт, що зветься […]. Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії…” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, бо […]. Інтимна лірика Дмитра Павличка У безмірі поетичного доробку Дмитра Павличка ласкавим світом людяності, любові і доброти є лірика кохання, а в жанровому розмаїтті лягає на душу його поетичне слово. Говорити про неповторність поетичного мислення Дмитра Павличка можна на основі будь-якого жанру, до якого він не байдужий. Але пісенний видається найвдячнішим, бо його словесно-музичний простір дає можливість творцеві щонайглибше осмислювати […]. Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]. Україна й українці у творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Унизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]. Як би склалася доля малого Тараса Шевченка в наш час Тарас Григорович Шевченко – великий син українського народу, гордість і слава його. Один із найталановитіших і найвидатніших письменників світу. Відомий він і як художник, а передусім – як полум’яний борець за щастя знедоленого українського народу. Важким і тернистим був шлях народного співця. Народившись у кріпацькій родині, він змалку, ще в батьківській хаті “бачив пекло”, “роботу […]. Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка (цікавиться славним і героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана). 2. Т. Шевченко – художник (думками лине на рідну Вкраїну, згадує часи колишньої слави її вільнолюбивих захисників; з’являється задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, до якого увійшли малюнки “Дари Богданові […]. Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але чи є це підставою вважати, що […]. Тема батьківщини у творчості Тараса Шевченка Літературні проблеми для нього не були відчуженою, “панською” справою, він ще хлопчиком списував “у бур’янах” Сковороду, також Шевченко був органічно пов’язаний зі споконвічними традиціями книжного українського слова, яке започаткувалося як християнська література Київської Русі, і його діалог з цією традицією був не менш напруженим, ніж, скажімо, діалог автора “Каїна” з кальвінізмом. Сприйняття Шевченком Байрона, який […]. Твір на тему: “Особливості долі Тараса Шевченка” Особистості великих українських людей необхідно вивчати, аналізувати і розглядати як можна більш ретельно. Необхідність цього обумовлена тим, що наш народ повинен віддавати належне своїм найкращим представникам, цікавитися ними, щоб ще більше прославити і визнавати їх внесок в українську культуру. Ні для кого не секрет, що Тарас Григорович Шевченко є найбільш видатним представникам української культури. Причини […]. Спільні образи і мотиви в ліриці Тараса Шевченка і Фрідріха Шіллера Тарас Шевченко був людиною обізнаною. Він цікавився творчістю письменників світової літератури. Формування його ідеалів як митця і поета, суспільного діяча пов’язане з передовою філософською думкою Європи. Шевченко знав і любив творчість Шіллера, бо сприймав як близьку за духом і загальною спрямованістю. Поезію Шіллера Тарас Шевченко читав у перекладах давнього друга І. Гербеля. Його збірка “Відгомін”, […]. Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють…” та “І виріс я на чужині…”) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]. Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XІX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві […]. Інтимна лірика Тараса Шевченка. Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання. Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим. Суто художньо нагадує за змістом і формою українську народну пісню. Багато віршів присвячено Ганні Закревській (“Г. З.”, “Моя ти доле чорнобрива”, “Рожевая зоре”, “Свято моє! Єдинеє свято!” та інші), але не забуває поет і про своє світле перше підліткове кохання до Оксани Коваленко (“Ми в купочці колись росли” тощо). Та не тільки в творах автобіографічного плану кохання постає “єдиним святом” серед сумної дійсності. Ставить поет риторичне запитання у вірші “Зацвіла в долині… “, описавши перед цим просту сценку, як виходить дівчина в білій світині з біленької хати до молодого козака, з яким: Кохання у Шевченка – не палка пристрасть, воно цнотливе і ніжне. Не гарячі обійми – а саме невинний поцілунок на тлі такої самої осяяної сонцем і невинної природи. “Наче сонце засіяло” – каже він про поцілунок дівчини у вірші “Мені тринадцятий минало”. Воно трепетне, невибагливе та щире. Його моральність має витоки в релігії. Але шевченківській ідеал кохання передбачає й інші риси: при зовнішній скромності і стриманості, це кохання – велике і справжнє, сповнене внутрішньої сили, воно передбачає однолюбство та вірність на все життя, і цінується більше за останнє. Можна згадати балади його раннього періоду творчості. То “причинна” дівчина блукає в гаю, виглядаючи “козаченька молодого, що торік покинув” і гине, залоскотана русалками. Так, в ім’я кохання. А козак, що повернувся: Життя без кохання для героїв цих творів Шевченка не має цінності. Перетворюється на одиноку тополю дівчина, милий якої теж пішов кудись та загинув (“Тополя”). За коханою слідом пішов “жити у воду” і “рибалка кучерявий” у баладі “Утоплена”. Але не лише в баладах зображується відданість коханих одне одному – навіть у “Гайдамаках” знаходяться рядки, присвячені цьому світлому почуттю. І не лише безпосередні – наприклад, один з ватажків повстання, Максим Залізняк співчуває Яремі, коли його кохану викрали; людина, що присвятила життя боротьбі визнає, що крім ненависті до ворога існує ще й ця важлива цінність. У деяких інших поезіях, що не належить до інтимної лірики, су-спільний устрій засуджується ще й за те, що він стає перешкодою існуванню простого й чистого кохання. Кохання – щастя, доводить Шевченко, його відсутність – велике горе. Розбещеність, зрада – те, що перетворює кохання з “раю” на “пекло”. Зрада заслуговує жорстокого покарання: наприклад, героя поезії “Коло гаю в чистім полі” Івана труять дівчата за те, що “лицявся то з тією, то з другою любо”. Біль і туга звучать у рядках поезії “І широкую долину”, побудова ної у формі спогадів розлученої долею пари. Не вітри шматують тополю – це образ дівчини, створеної для кохання, яку кривдить доля (“Не тополю високую… “). Отже, можна підбити підсумок: Шевченко високо цінував кохання, але справжнє, ідеалом якого були однолюбство, відданість, незрадливість і щирість, а також цнотлива невинність і чистота стосунків, що роблять його гідним оспівування. Саме таке кохання, як сонце, осяює людські життя. Українські шкільні твори: Інтимна лірика Т. Шевченка Під час заслання Тарас Григорович, як і в перший період Творчості, написав чимало віршів на інтимну тематику. “Не тополю високую… (1848) У поезії показані глибокі. Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику. Інтимна лірика Кобзаря Земний світ для великого Кобзаря – це світ “широкий та веселий, ясний та глибокий”. І цей світ неможливий без кохання. Духовному ідеалові поета відповідає вірне. Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського,. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю. Інтимна лірика. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Інтимна лірика. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про. Інтимна лірика Сосюри 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Інтимна лірика Сосюри Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі. Інтимна лірика поета Степана Руданського Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття. Інтимна лірика Ліни Костенко Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Ліна Костенко Поезія Ліни Костенко надзвичайно м’яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте. Інтимна лірика Дмитра Павличка – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Інтимна лірика Дмитра Павличка Із поезії Дмитра Павличка можна дізнатися багато про життя, погляди. Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості. Інтимна лірика Б. Олійника Інтимна лірика Б. Олійника є одним із найцікавіших і найвагоміших пластів творчого доробку поета. Прекрасні задушевні вірші про щасливе кохання, про біль розлуки, про чарівну. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється. Романтичний характер балад Тараса Шевченка I. Рання творчість Т. Шевченка (починав з жанру балади: має виразний романтичний характер). II. Романтичні балади Т. Шевченка. 1. “Причинна” – одна з перших балад. Заповіт нащадкам (за поезіями Тараса Шевченка) Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного. Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” Т. Шевченко Він. Інтимна лірика – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Інтимна лірика Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей. “Все не те, коли нема любові… ” (інтимна лірика. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так?

Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні. Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар. Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного. Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях. Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни –. “Моєму серцю снишся ти… ” (інтимна лірика Ліни Костенко) Так багато сказано про кохання, і водночас не сказано нічого, бо, коли людина закохується, їй не вистачає не тільки вже сказаних слів, але й взагалі. “Голос ніжного серця” (інтимна лірика. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених. Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка. “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика. Павличка) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і. Інтимна лірика Василя Симоненка Споконвіку лірика вабила різних людей і вміло могла посортувати їх, безжально скидаючи одних зі сторінок історії, а інших вітаючи лаврами. Так вийшло й із Василем. Інтимна лірика Лесі Українки Інтимна лірика Лесі Українки Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла. Лірика Т. Шевченка років заслання Літературна спадщина Т. Шевченка включає в себе довершені поетичні, прозові та драматичні Твори. Від твору до твору, від періоду до періоду творчість Т. Шевченка змінювалась. Інтимна лірика Ліни Костенко За багато віків про Кохання написано вже стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Та Ліна Костенко знаходить щоразу нові і нові слова. Інтимна лірика Тараса Шевченка. Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання. Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим. Суто художньо нагадує за змістом і формою українську народну пісню. Багато віршів присвячено Ганні Закревській (“Г. З.”, “Моя ти доле чорнобрива”, “Рожевая зоре”, “Свято моє! Єдинеє свято!” та інші), але не забуває поет і про своє світле перше підліткове кохання до Оксани Коваленко (“Ми в купочці колись росли” тощо). Та не тільки в творах автобіографічного плану кохання постає “єдиним святом” серед сумної дійсності. Ставить поет риторичне запитання у вірші “Зацвіла в долині… “, описавши перед цим просту сценку, як виходить дівчина в білій світині з біленької хати до молодого козака, з яким: Кохання у Шевченка – не палка пристрасть, воно цнотливе і ніжне. Не гарячі обійми – а саме невинний поцілунок на тлі такої самої осяяної сонцем і невинної природи. “Наче сонце засіяло” – каже він про поцілунок дівчини у вірші “Мені тринадцятий минало”. Воно трепетне, невибагливе та щире. Його моральність має витоки в релігії. Але шевченківській ідеал кохання передбачає й інші риси: при зовнішній скромності і стриманості, це кохання – велике і справжнє, сповнене внутрішньої сили, воно передбачає однолюбство та вірність на все життя, і цінується більше за останнє. Можна згадати балади його раннього періоду творчості. То “причинна” дівчина блукає в гаю, виглядаючи “козаченька молодого, що торік покинув” і гине, залоскотана русалками. Так, в ім’я кохання. А козак, що повернувся: Життя без кохання для героїв цих творів Шевченка не має цінності. Перетворюється на одиноку тополю дівчина, милий якої теж пішов кудись та загинув (“Тополя”). За коханою слідом пішов “жити у воду” і “рибалка кучерявий” у баладі “Утоплена”. Але не лише в баладах зображується відданість коханих одне одному – навіть у “Гайдамаках” знаходяться рядки, присвячені цьому світлому почуттю. І не лише безпосередні – наприклад, один з ватажків повстання, Максим Залізняк співчуває Яремі, коли його кохану викрали; людина, що присвятила життя боротьбі визнає, що крім ненависті до ворога існує ще й ця важлива цінність. У деяких інших поезіях, що не належить до інтимної лірики, су-спільний устрій засуджується ще й за те, що він стає перешкодою існуванню простого й чистого кохання. Кохання – щастя, доводить Шевченко, його відсутність – велике горе. Розбещеність, зрада – те, що перетворює кохання з “раю” на “пекло”. Зрада заслуговує жорстокого покарання: наприклад, героя поезії “Коло гаю в чистім полі” Івана труять дівчата за те, що “лицявся то з тією, то з другою любо”. Біль і туга звучать у рядках поезії “І широкую долину”, побудова ної у формі спогадів розлученої долею пари. Не вітри шматують тополю – це образ дівчини, створеної для кохання, яку кривдить доля (“Не тополю високую… “). Отже, можна підбити підсумок: Шевченко високо цінував кохання, але справжнє, ідеалом якого були однолюбство, відданість, незрадливість і щирість, а також цнотлива невинність і чистота стосунків, що роблять його гідним оспівування. Саме таке кохання, як сонце, осяює людські життя. Related posts: Інтимна лірика Т. Шевченка Під час заслання Тарас Григорович, як і в перший період Творчості, написав чимало віршів на інтимну тематику. “Не тополю високую… (1848) У поезії показані глибокі драматичні переживання самотньої молодої дівчини, яка не знайшла свого щастя. Автор намагається дати змогу читачеві самому встановити причину цього факту. “І широкую долину (1848). Поезія побудована у формі спогадів молодої […]. Інтимна лірика Кобзаря – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Інтимна лірика Кобзаря Земний світ для великого Кобзаря – це світ “широкий та веселий, ясний та глибокий”. І цей світ неможливий без кохання. Духовному ідеалові поета відповідає вірне, щире кохання. Уже в ранніх баладах Шевченко оспівав таке кохання, над яким невласна навіть смерть: Єсть серце єдине, серденько дівоче, Що плаче, сміється, і […]. Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]. Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]. Інтимна лірика. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту-у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбута філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім-серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… юнацьких несміливих снів”, […]. Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати!

Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]. Інтимна лірика. Стуса Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те, як ускладнив і покалічив він їм життя. Цей біль за безневинні […]. Інтимна лірика Сосюри 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Інтимна лірика Сосюри Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача. У цьому нема нічого від “душевного стриптизу”, від колупання на людях гнійних психічних ран. Душа Сосюри – здорова й цільна у […]. Інтимна лірика. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Інтимна лірика. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбавлена філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і […]. Інтимна лірика Б. Олійника Інтимна лірика Б. Олійника є одним із найцікавіших і найвагоміших пластів творчого доробку поета. Прекрасні задушевні вірші про щасливе кохання, про біль розлуки, про чарівну любов, що не має меж, про трепетні почуття закоханих знаходимо у різних збірках поета: “Мелодія”, “Гора”, “У дзеркалі слова”, “Я б спокійно лежав під вагою століть… “ У сучасній поезії […]. Інтимна лірика Ліни Костенко Моя любове!

Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Ліна Костенко Поезія Ліни Костенко надзвичайно м’яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте серце поетеси, її почуття й думки, що стали мені дуже близькими. Її поезія – це талант, це гармонія. Гармонія мозку і душі, думки і почуття, змісту і форми. Талант поетеси, […]. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]. Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” Т. Шевченко Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]. Інтимна лірика. Стуса ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС Інтимна лірика. Стуса Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про […]. Інтимна лірика Дмитра Павличка – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Інтимна лірика Дмитра Павличка Із поезії Дмитра Павличка можна дізнатися багато про життя, погляди та переконання автора. Нужда, тяжка праця, освіта чужою мовою – це його життя. У дитячому серці жила Україна, Материнські веселі і журні пісні, Та за мову мужицьку не раз на коліна […]. “Все не те, коли нема любові… ” (інтимна лірика. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так?

Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від […]. Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі?

Бо не кожному дається однаковою мірою. Лише чиста, світла душа здатна до великої, справжньої любові. Тож який треба мати талант, щоб висловити це незбагненне, найпотаємніше з почуттів! Для […]. Інтимна лірика. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]. Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни – відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Саме тому, що Рильський був талановитим поетом, в його першій напівдитячій книжці “На білих островах” вже зримо проступають риси […]. Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]. “Моєму серцю снишся ти… ” (інтимна лірика Ліни Костенко) Так багато сказано про кохання, і водночас не сказано нічого, бо, коли людина закохується, їй не вистачає не тільки вже сказаних слів, але й взагалі слів у мові, щоб висловити це незбагненне для розуму, глибоке і чарівне почуття, яке рано чи пізно приходить у життя людини, сповнюючи її душу світлом і змінюючи життя назавжди. Кажуть, […]. Інтимна лірика Сосюри Володимир Сосюра – знаний в Україні та за її межами поет, якого називають “одним із сузір’я фундаторів української поезії” (Б. Олійник). 1917 року в пресі вперше з’явився його вірш; 1918 року він боєць загону проти гетьманців і німецько-кайзерівських загарбників. Потім Червона армія, а поезія “стала другою натурою”. Того ж року побачила світ збірка віршів “Червона […]. БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА” Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика ДПавличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]. “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]. Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]. Інтимна лірика – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Інтимна лірика Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними […]. Інтимна лірика Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одне мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж […]. Інтимна лірика Лесі Українки Інтимна лірика Лесі Українки Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мріяла про кохання, але фізична недуга стала між нею і коханим. І тільки в невтомній праці, у творчості знаходила Леся Українка опору, тільки […]. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”, (Інтимна лірика. Павличка) Любов робить нас гідними високого неба, а воно – ще більшою мірою – робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей. Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: “Писав про те й про те, […]. Інтимна лірика Дмитра Павличка ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Інтимна лірика Дмитра Павличка В українську новітню поезію Дмитро Павличко ввійшов як продовжувач традицій інтимної лірики. Сосюри, перейнятої суспільними мотивами, громадянським звучанням. Інтимна лірика – це насамперед любов у всіх її проявах: від ніжної, вдячної любові до матері, безмежної відданості Батьківщині до трепетного кохання до найкрасивішої […]. Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з […]. Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]. Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (3) Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) Вже рання творчість Дмитра Павличка вабила чистотою слова. З роками голос поета мужнів, ширшали обрії його тематики, звучання його поезії ставало все більш різноманітним; ліричне перепліталося з іронією, філософський роздум – з патетичним осудом; строфи відливаються і в сонет, і в поему, […]. Світова велич українського поета Тараса Шевченка Мета: підсумувати й узагальнити знання учнів про життєвий і творчий шлях Шевченка, допомогти усвідомити світове значення його творчої діяльності; розвивати навички проектно-дослідницької роботи, комунікативність, творчі здібності, вміння самостійно працювати з книгою, іншими джерелами інформації; виховувати почуття гордості за геніїв нашої землі. Обладнання: ілюстровані матеріали до життєвого й творчого шляху письменника, елементи костюмів і декорацій, стіннівки, […]. Мотиви лірики Тараса Шевченка Мотиви лірики Тараса Шевченка Неможливо сьогодні уявити українську літературу і навіть культуру в цілому без творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнім митцем. Його творчий геній надихав його і малювати картини, і писати літературні твори, як поетичні, так і прозаїчні. Навіть якщо взяти окремо лише лірику, виявиться, що її тематика була […]. Інтимна лірика Василя Симоненка Споконвіку лірика вабила різних людей і вміло могла посортувати їх, безжально скидаючи одних зі сторінок історії, а інших вітаючи лаврами. Так вийшло й із Василем Симоненком. Його ліра лунала з сивої давнини. Джерело поезії дзюркотіло десь біля вишневого садка, коло Шевченкової хати, потім починало дзвеніти на Лесиному Поділлі, і було чути в тому дзвоні акорди […]. Інтимна лірика Лесі Українки “Чи не одинокий мужчина на всю нашу новочасну Європу”, – так сказав про Лесю Українку її літературний побратим, Іван Франко. Лариса Косач (справжнє ім’я Лесі Українки-письменниці) заслуговує на таку характеристику, якщо під чоловічими пріоритетами мати на увазі мужність, силу Духа, стійкість, вольове начало, здатність до інтелектуальної праці, до масштабних узагальнень та історичних знахідок. Усе це […]. Лірика Т. Шевченка років заслання Літературна спадщина Т. Шевченка включає в себе довершені поетичні, прозові та драматичні Твори. Від твору до твору, від періоду до періоду творчість Т. Шевченка змінювалась, набувала нових рис, нових художніх особливостей. Безумовно, на творчість письменника впливала безліч чинників: історичні події, суспільна ситуація у країні, особисте життя. І в кожен період життя творчість Шевченка своєрідна. Зокрема, […]. Інтимна лірика Ліни Костенко За багато віків про Кохання написано вже стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Та Ліна Костенко знаходить щоразу нові і нові слова, ноні відтінки, щоб повніше передати це незбагненне почуття, яке з усього живого може відчути тільки людина. Не кожній людині Бог дає особливий талант – кохати. І кожен, хто пережив чи […]. Інтимна лірика Тараса Шевченка. Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання. Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим. Суто художньо нагадує за змістом і формою українську народну пісню. Багато віршів присвячено Ганні Закревській (“Г. З.”, “Моя ти доле чорнобрива”, “Рожевая зоре”, “Свято моє!

Єдинеє свято!” та інші), але не забуває поет і про своє світле перше підліткове кохання до Оксани Коваленко (“Ми в купочці колись росли” тощо). Та не тільки в творах автобіографічного плану кохання постає “єдиним святом” серед сумної дійсності. Ставить поет риторичне запитання у вірші “Зацвіла в долині… “, описавши перед цим просту сценку, як виходить дівчина в білій світині з біленької хати до молодого козака, з яким: Кохання у Шевченка – не палка пристрасть, воно цнотливе і ніжне. Не гарячі обійми – а саме невинний поцілунок на тлі такої самої осяяної сонцем і невинної природи. “Наче сонце засіяло” – каже він про поцілунок дівчини у вірші “Мені тринадцятий минало”. Воно трепетне, невибагливе та щире. Його моральність має витоки в релігії. Але шевченківській ідеал кохання передбачає й інші риси: при зовнішній скромності і стриманості, це кохання – велике і справжнє, сповнене внутрішньої сили, воно передбачає однолюбство та вірність на все життя, і цінується більше за останнє. Можна згадати балади його раннього періоду творчості. То “причинна” дівчина блукає в гаю, виглядаючи “козаченька молодого, що торік покинув” і гине, залоскотана русалками. Так, в ім’я кохання. А козак, що повернувся: Життя без кохання для героїв цих творів Шевченка не має цінності. Перетворюється на одиноку тополю дівчина, милий якої теж пішов кудись та загинув (“Тополя”). За коханою слідом пішов “жити у воду” і “рибалка кучерявий” у баладі “Утоплена”. Але не лише в баладах зображується відданість коханих одне одному – навіть у “Гайдамаках” знаходяться рядки, присвячені цьому світлому почуттю. І не лише безпосередні – наприклад, один з ватажків повстання, Максим Залізняк співчуває Яремі, коли його кохану викрали; людина, що присвятила життя боротьбі визнає, що крім ненависті до ворога існує ще й ця важлива цінність. У деяких інших поезіях, що не належить до інтимної лірики, су-спільний устрій засуджується ще й за те, що він стає перешкодою існуванню простого й чистого кохання. Кохання – щастя, доводить Шевченко, його відсутність – велике горе. Розбещеність, зрада – те, що перетворює кохання з “раю” на “пекло”. Зрада заслуговує жорстокого покарання: наприклад, героя поезії “Коло гаю в чистім полі” Івана труять дівчата за те, що “лицявся то з тією, то з другою любо”. Біль і туга звучать у рядках поезії “І широкую долину”, побудова ної у формі спогадів розлученої долею пари. Не вітри шматують тополю – це образ дівчини, створеної для кохання, яку кривдить доля (“Не тополю високую… “). Отже, можна підбити підсумок: Шевченко високо цінував кохання, але справжнє, ідеалом якого були однолюбство, відданість, незрадливість і щирість, а також цнотлива невинність і чистота стосунків, що роблять його гідним оспівування. Саме таке кохання, як сонце, осяює людські життя. Related posts: Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]. Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського,. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського,. Сосюри,. Симоненка,. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не […]. Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]. Інтимна лірика Сосюри Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача. У цьому нема нічого від “душевного стриптизу”, від колупання на людях гнійних психічних ран. Душа Сосюри – здорова й цільна у своїй ніжності, щирості, здатна кохати й пам’ятати. Мелодійні вірші Сосюри на […]. Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані […]. Інтимна лірика поета Степана Руданського Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після […]. Інтимна лірика Б. Олійника Інтимна лірика Б. Олійника є одним із найцікавіших і найвагоміших пластів творчого доробку поета. Прекрасні задушевні вірші про щасливе кохання, про біль розлуки, про чарівну любов, що не має меж, про трепетні почуття закоханих знаходимо у різних збірках поета: “Мелодія”, “Гора”, “У дзеркалі слова”, “Я б спокійно лежав під вагою століть… “ У сучасній поезії […]. “Моєму серцю снишся ти… ” (інтимна лірика Ліни Костенко) Так багато сказано про кохання, і водночас не сказано нічого, бо, коли людина закохується, їй не вистачає не тільки вже сказаних слів, але й взагалі слів у мові, щоб висловити це незбагненне для розуму, глибоке і чарівне почуття, яке рано чи пізно приходить у життя людини, сповнюючи її душу світлом і змінюючи життя назавжди. Кажуть, […]. Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни – відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Саме тому, що Рильський був талановитим поетом, в його першій напівдитячій книжці “На білих островах” вже зримо проступають риси […]. Інтимна лірика. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту-у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбута філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім-серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… юнацьких несміливих снів”, […]. Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі?

Для […]. Інтимна лірика. Стуса Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те, як ускладнив і покалічив він їм життя. Цей біль за безневинні […]. Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]. Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]. Заповіт нащадкам (за поезіями Тараса Шевченка) Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя ї’ї трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи […]. “Все не те, коли нема любові… ” (інтимна лірика. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так?

Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від […]. Інтимна лірика Лесі Українки Інтимна лірика Лесі Українки Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мріяла про кохання, але фізична недуга стала між нею і коханим. І тільки в невтомній праці, у творчості знаходила Леся Українка опору, тільки […]. “Голос ніжного серця” (інтимна лірика. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]. Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (3) Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) Вже рання творчість Дмитра Павличка вабила чистотою слова. З роками голос поета мужнів, ширшали обрії його тематики, звучання його поезії ставало все більш різноманітним; ліричне перепліталося з іронією, філософський роздум – з патетичним осудом; строфи відливаються і в сонет, і в поему, […]. Інтимна лірика Ліни Костенко Емоційним багатством відзначається й інтимна лірика Ліни Костенко, пронизана мотивом любові як прекрасної стихії ніжності й осяяння душі. У книзі “Вибраного” вона складає розділ “Безсмертним рухом скрипаля”. Люблю до оніміння, до стогону, до сліз… Це дуже характерні для інтимної лірики Ліни Костенко рядки з вірша “Недумано, негадано”. Ще й тим характерні, що в них – […]. “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]. Інтимна лірика. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”, (Інтимна лірика. Павличка) Любов робить нас гідними високого неба, а воно – ще більшою мірою – робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей. Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: “Писав про те й про те, […]. Інтимна лірика Павла Тичини Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі?

Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]. Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]. Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]. Мотиви лірики Тараса Шевченка Мотиви лірики Тараса Шевченка Неможливо сьогодні уявити українську літературу і навіть культуру в цілому без творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнім митцем. Його творчий геній надихав його і малювати картини, і писати літературні твори, як поетичні, так і прозаїчні. Навіть якщо взяти окремо лише лірику, виявиться, що її тематика була […]. Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” Т. Шевченко Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]. Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]. Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені […]. Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії… ” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, […]. Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]. Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]. Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але […]. Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]. Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало… ” та “На Великдень, на соломі… “) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало… “. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі – […]. Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи. Такою самою мірою, як і загадка його […]. Романтичний характер балад Тараса Шевченка I. Рання творчість Т. Шевченка (починав з жанру балади: має виразний романтичний характер). II. Романтичні балади Т. Шевченка. 1. “Причинна” – одна з перших балад Шевченка (написана 1837 року, в Петербурзі; звертається до національного світу, зображуючи певні побутові та етнографічні особливості, повір’я; творить збірний образ України): А) національні образи – символи, що створюють цілісність балади […]. Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]. Інтимна лірика Тараса Григоровича Шевченка. Розкрити учням глибину поезії Шевченка про любов; аналізуючи автобіографічні вірші, глибше осягнути внутрішній світ поета, його прагнення до простого людського щастя; Просмотр содержимого документа «Інтимна лірика Тараса Григоровича Шевченка» - розкрити учням глибину поезії Шевченка про любов; аналізуючи автобіографічні вірші, глибше осягнути внутрішній світ поета, його прагнення до простого людського щастя; "Журнал" (щоденник), Шевченківський словник у 2-х томах, Божі заповіді. - Якщо любов лежить в основі руху Всесвіту, то, без сумніву, вона творить і мікросвіт будь-якої особистості. Особливо цікаво нам, як це небесне почуття впливає на геніїв, яке місце займає в їхньому житті. «Поезію творить любов, а не злоба», - наголошує Дмитро Павличко. Любов стояла і стоїть біля витоків життя, стверджує в людині людське, вивищує нас перед злом. Любов робить людину кращою, зігріває її теплом, дає наснагу для діяльності, творчості. Любов великих людей – завжди легенда. Згадаймо дантівську Беатріче, петрарківську Лауру, шопенівську Жорж Санд, пушкінську Наталію Гончарову. З цього ряду – тичининська Лідія Папарук, друге Я Юрія Яновського Тамара Жевченко, вірна дружина Олеся Гончара Валентина Данилівна. Стали легендами Лесина любов Сергій Мержинський і головна героїня Франкового «Зів’ялого листя» Ольга Рошкевич. Слова з його "Молитви", винесені в заголовок, я поставила б епіграфом не лише до сьогоднішнього уроку, а й до всієї творчості Кобзаря. Адже саме в молитві людина виражає свої сокровенні бажання та мрії. Найзаповітніше в Шевченка збігалося з основною заповіддю Ісуса Христа - заповіддю любові. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилі віку ("Молитва" написана 24 травня 1860 року). Інтимний (від латинського - найглибший, таємний) - це глибоко особистий, дружній, приязний, задушевний. У підручнику читаємо: "Інтимний світ поета - цілий океан, розлитий по його баладах, ліричних віршах, ліро-епічних поемах." На уроці позакласного читання, присвяченому аналізу самостійно прочитаних творів Шевченка, пропоную винести поезії інтимного циклу: "Коло гаю, в чистім полі. ", "Не тополю високую. ", "Дівочої ночі". Але програмою, на жаль, не передбачено вивчення автобіографічної лірики Шевченка. Але чи можна збагнути особистість митця, не знаючи цих творів?

Ознайомлюючись з віршами, адресованими конкретним жінкам, які залишили помітний слід у серці генія, пізнаємо найсокровенніші глибини душі поета. Я заздалегідь поставила класу завдання: знайти відомості про жінок, яких кохав Шевченко, і прочитати або вивчити поезії, присвячені їм. На жаль, портрета цієї жінки не збереглося. Але це про неї згадує поет у вірші "Мені тринадцятий минало. " (Учениця декламує вірш напам'ять) Їй присвячена поема "Мар'яна-черниця". А спогади про красуню Оксану поет вилив у вірші "Ми вкупочці колись росли". (Учениця декламує напам'ять цей вірш). Ще Варвара Рєпніна згадує, як на один з літературних вечорів Тарас приніс свою поему "Слєпая". Сюжет поеми був вигаданий, однак поштовхом до написання стала страшна звістка про трагедію подруги дитячих літ поета - Оксани. Тому своїй божевільній героїні він теж дав це ім'я, глибоко переживаючи її муки, адже його Оксаночка, зведена москалем, теж збожеволіла, як і зведена батьком-паном героїня поеми. Другим і нещасним, хоча і взаємним коханням Шевченка була Ганні Іванівна Закревська. 1.Що ви дізналися про цю жінку? (див. Шевченківський словник, том 1,.227, з демонстрацією портрету) Так, дійсно, Шевченко присвятив "Ганні вродливій" (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського, власника села Березова Рутка, що на Полтавщині) і поему "Сліпий", і поезії "Г.З." та "Якби зустрілися ми знову". Збагнути глибину почуттів до цієї жінки, котру дослідники життєпису Шевченка вважають його єдиним великим і справжнім коханням, спробуємо і ми, прослухавши поезії і виписавши з них усі звертання до ліричної героїні. Шевченко був людиною глибоко релігійною і тому не хотів порушувати шосту Божу заповідь "Не чужолож", щоб бути із Ганною Закревською. Шевченка і Варвари Рєпніной? (див. Шевченківський словник, том 2,.2, з демонстрацією портрету) В листі до свого наставника Ш.Ейнара Варвара так згадує Шевченка: «Як багато він має такту, доброти й пошани до всього святого. З усіма він увічливий, із старшими шанобливий і тому його всі люблять. Носив модний тоді сірий довгий сурдут «у талію» з оксамитовим коміром і модний, високо, аж під підборіддя, зав’язаний шаль-крават. Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. Русявий. На перший погляд, його обличчя видавалося звичайним, але кожного, хто хоч раз бачив Шевченка, чарували його невеликі, але виразі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою. Очима тими він підкорив собі вже не одне серце. У товаристві тримався вільно і з тактом.» У серці княжни спалахнула любов. І хоч у її житті це було вже вдруге, та у стуженій за щастям душі почуття розцвіло всіма квітами перших палких, чистих переживань, коли закохане серце радісно молиться і хоче обійняти весь світ. Як у кожної пристрасної натури, любов у княжни обернулася егоїстичним бажанням: заволодіти всім єством коханого. Ревнувала його до всіх. На одному з весіль поет добре загуляв, і це ніби гострим ножем пронизало її серце. Варвара написала й вручила Шевченкові алегоричного листа. Коли на другий день після літературної вечірки вони зосталися вдвох, вона запитала, чи Шевченко не гнівається на неї за лист-алегорію. Тарас не розгнівався, а навпаки, був дуже зворушений. Він розхвилювався, якийсь час не показувався в товаристві, а у відповідь на листа. княжни написав поему. Написав по-російськи, бо княжна української мови не знала. За кілька днів поет увечері з'явився. Був веселий, жартував і вручив княжні листок списаного паперу. Це була присвята до поеми "Тризна" з написом: "На память 9 ноября 1843 года, княжне Варваре Николаевне Репниной." (Учениця читає присвяту до поеми "Тризна") Після десятирічної розлуки друзі побачилися в Москві вже у 1858 році. В останній раз княжна бачила поета в 1847 році, на -передодні арешту; тоді він був молодим, здоровим, повним надій на майбутнє. Тепер перед нею була стара немічна людина, з обличчям, вкритим червоними плямами (наслідок скорбуту - цинги). Друзі намагалися підтримати колишній тон, однак десятиріччя проклало між ними прірву. Княжні здалося, що Шевченко вже зовсім згас. Учитель. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею Варвари Рєпніної - це невідомо. Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Любов сліпа і генії теж підвладні цій хворобі. Останнім почуттям, що спалахнуло в серці Шевченка була любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички-кріпачки. Сучасники скептично ставляться до цього об'єкта його кохання. Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала порятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю. Він запропонував їй одружитися й виїхати на Україну. Вірив, що саме з нею вдасться "лихо донести, і поховать лихе дебеле в хатині теплій і веселій". 4.Що ви дізналися про біографію Ликери Полусмакової. (учень зачитує відомості з Шевченківського словника, том 2,.128, з демонстрацією портрета). Не судилося стати Ликері Шевченковою долею. Згодом вона виходить заміж за перукаря Яковлєва. А серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної всепоглинаючої самотності. Прагнення простого людського щастя виявилося в Тараса Григоровича таким жагучим, що навіть в останній строфі останньої поезії, вміщеній у "Кобзарі" ("Чи не покинуть нам, небого. "), за кілька днів до того, як відійти у вічність, поет пише: Скільки в цих рядках туги від усвідомлення того, що доля так жорстоко обділила його сімейним щастям. Звичайно, мало мажору в інтимній ліриці поета, бо через призму власної долі, через біль зраненого серця пропустив він свою поезію. Самотність, нерозділеність кохання - ось ті струни, на яких звучить Шевченкова пісня печалі. У музеї поета в Каневі на Чернечій горі серед багатьох унікальних експонатів є звичайний аркушик паперу, на якому рукою Шевченка накреслено план хатини, що мала складатися лише з двох невеличких кімнат!

Та й цьому скромному задумові не судилося здійснитися. Жорстока доля і у геніїв. Отже, сьогодні ви дізналися про Шевченка як людину, яку кохали і яка кохала. Ці відомості допоможуть вам вдома написати твір-мініатюру "Враження, які викликала в мене інтимна лірика Тараса Шевченка». Інтимна лірика Т. Шевченка Літературний процес 40-60-х рр. XIX ст. Вступ. Мета: ознайомити учнів з інтимною лірикою Шевченка, допомогти пізнати його як щиру, душевну людину, здатну на глибокі почуття; розвивати навички самостійної роботи з різними джерелами, вміння складати цікаве повідомлення й презентувати його, аналізувати ліричний твір та висловлювати велику думку про нього; виховувати щирість, порядність, прагнення до повноцінного життя. Обладнання: портрет письменника, портрети жінок, що мали значення для поета, збірки творів, ілюстрації до них. Теорія літератури: інтимна лірика, автобіографічні мотиви, художні засоби. Т. Г. Шевченка знають більше як полум’яного борця, захисника й оборонця прав поневолених. Але він був ще й дуже талановитим художником з тонкою поетичною душею, людиною, здатною на глибокі й щирі особисті почуття. Він закохувався, у нього закохувалися. Коли б захотів, то міг би поріднитися навіть із князями, стати багатим. Але поет не здатен був стати щасливим, коли поруч страждали стільки нещасних, коли його близькі залишалися в кріпацтві і рідний край стогнав від панських знущань. Тому й мріяв Шевченко не про панночку, а про просту й гарну, щиру, сердечну українську дівчину, про взаємне кохання між ними. Збудували б вони хатину десь поблизу Дніпра, жили б укупі дружно, ростили б діточок. Та не так сталося, як гадалося. Про інтимну лірику, навіяну особистим життям поета, його думки та почуття поговоримо на сьогоднішньому уроці. (Учні виразно читають вірші Т. Шевченка періоду заслання, роблять їх короткий аналіз.) — Пригадайте, в яких із вивчених творів Шевченка йдеться про жінок? — Продовжіть думку: «Жінка у творчості Шевченка — це… (об’єкт поклоніння, співчуття, захоплення; це мати, сестра, кохана, дружина і под.)». (Учень розповідає про роль жінок в особистому житті поета.) (Див. Додаток до уроку № 49.) (Учні виразно читають вірші інтимної лірики («Росли укупочці, зросли…», «Коло гаю, в чистім полі…», «Не тополю високую…», «Дівичії ночі», «І широкую долину…», «Ликері» та ін.). Розглянувши портрети жінок, прочитавши вірші про них, складіть словесний психологічний портрет жінки-ідеалу, за уявленням Шевченка. Свої твердження аргументуйте, підтвердіть рядками з поезій. «Коли б мені довелося вибирати між коханням і достатком (або своїми принципами), я б…» Підготуватися до презентації проекту «Світове значення творчості Великого Кобзаря». Тарас Шевченко був людиною глибоко релігійною. Своєю творчістю він утверджував християнську мораль, закумульовану в десяти Божих заповідях. Про ту з них, що є неодмінною умовою щасливих взаємин закоханих, ідеться в поезії «Коло гаю, в чистім полі…». Дівоча цнота, висока мораль, чистота стосунків хлопця й дівчини — ось неодмінна умова гармонії між закоханими. Щоб явити читачеві своє розуміння квінтесенції щастя, Тарас Григорович часто звертається до поняття раю. Саме це слово використовує він у поезії і риторичним запитанням констатує найвищий вияв земного щастя: Стан закоханих Шевченко часто порівнює з різноманітними явищами природи. До психологічного паралелізму вдається автор і в поезії «Не тополю високую…», передаючи страждання молодої дівчини, котра ніяк не знайде собі пари. Справжнім шедевром інтимної лірики Шевченка є вірш «Дівичії ночі». Вражає здатність автора глибоко розкрити психологію молодої дівчини, високохудожньо передати найтонші переживання ліричної героїні. Емоційність сприйняття посилюється тим, що ця сповідь серця ведеться від першої особи. Серце митця було напрочуд чутливим до краси. А жінку Кобзар вважав «самым блестящим перлом в венце созданий». Тому й не дивно, що поет захоплювався жінками, вони хвилювали його уяву, викликали любов, прагнення створити свій куточок раю серед житейського пекла. Першою любов’ю Тараса була Оксана Коваленко. Їй присвячена поема «Мар’яна-черниця». А спогади про красуню Оксану поет вилив у вірші «Ми вкупочці колись росли». «Ганні вродливій» (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського, власника села Березова Рудка, що на Полтавщині) поет присвятив поему «Слепая», а також поезії «Г. З.» та «Якби зустрілися ми знову…». Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча, генерала кавалерії. Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Але вже той факт, що Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою «Тризна», є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки. Варвара Рєпніна була гідна любові Тараса. Її інтелект, духовне багатство, поетичне світосприймання сповнили хвилюванням серце поета, але не спричинили бурі. У листі до Шарля Ейнара княгиня пише: «… щораз більше виявлявся мій потяг до нього: він відповідав мені деколи теплим почуттям, але пристрасним — ніколи». Любов сліпа. І генії теж підвладні цій хворобі. Останнім почуттям, що спалахнуло в серці Шевченка, була любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички, кріпачки. Сучасники поета скептично ставилися до цього об’єкта його кохання. Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала порятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю. Він запропонував їй одружитися й виїхати на Україну. Вірив, що саме з нею вдасться «лихо донести і поховать лихе дебеле в хатині тихій і веселій». Адже неодмінною умовою «благодаті» він вважав сімейну ідилію у власній хатині. He судилося стати Ликері Шевченковою долею. Згодом вона виходить заміж за перукаря Яковлева. А серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності: Прагнення простого людського щастя виявилося в Тараса Григоровича таким жагучим, що навіть в останній строфі останньої поезії, вміщеній у «Кобзарі» («Чи не покинуть нам, небого…»), за кілька днів до того, як відійти у вічність, він пише: Скільки в цих рядках туги від усвідомлення того, що доля так жорстоко обділила його сімейним щастям! Звичайно, мало мажору в інтимній ліриці поета, бо крізь призму власної долі, крізь біль зраненого серця пропустив він свою поезію. Самотність, нерозділеність кохання — ось ті струни, на яких звучить Шевченкова пісня печалі. Жінки в житті і творчості Тараса Шевченка займають особливе місце. Мати Катерина, сестри — Катерина і Ярина, подруга дитинства Оксана Коваленко, Ганна Закревська, Ликера Полусмакова. І окремо — княжна Варвара Рєпніна — правнучка гетьмана Кирила Розумовського, небога декабриста Сергія Волконського, високоосвічена, інтелігентна, духовно багата жінка, названа сестра поета. Уперше 35-літня Варвара Рєпніна побачила Тараса Шевченка у своєму родовому маєтку в Яготині навесні 1843 року. Він справив на неї сильне враження. «Як багато він має такту, доброти й пошани до всього святого. З усіма він увічливий, із старшими шанобливий і тому його всі люблять. Носив модний тоді сірий довгий сурдут «у талію» з оксамитовим коміром і модний, високо, аж під підборіддя, зав’язаний шаль — крават. Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. Русявий. На перший погляд, його обличчя видавалося звичайним. Однак кожного, хто хоч раз бачив Шевченка, чарували його невеликі, але виразні очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою. Очима тими він підкорив собі вже не одне серце. У товаристві тримався вільно і з тактом». Таким постав він перед родиною Рєпніних і яготинським товариством, де всі вже знали про його дитинство і молодість. Княжна побачила в Шевченкові барда української незалежності і писала своєму колишньому вчителеві швейцарцю Ейнерові: «Розповідали, що він багато перетерпів, що він страшним досвідом купив право громити сильних. Говорили про це між собою, бо ніхто не насмілювався торкнутися повісті його життя в розмовах з ним самим: усі його любили і всі бажали йому щастя й успіху». Княжна Варвара Рєпніна була душею старого гетьманського дому. Добра, дотепна, мила й ласкава до людей, вона допомагала вбогим і нещасливим, роздавала все, що мала, брала найактивнішу участь у житті тих, хто звертався до неї за порадою. Глибоко ненавиділа кріпацтво. Свої переконання, щирість вдачі і простоту вона успадкувала від батька, а від матері — палкість почувань і пристрасний темперамент. Щедро розсіваючи навколо проміння своєї чистої душі, діяльною любов’ю до ближніх вона надолужувала брак особистого щастя: деспотична мати не дозволила їй побратися з молодшим братом російського поета Баратинського, ад’ютантом батька, в якого дівчина закохалась. Ця рана серця зробила її ще сентиментальнішою. Зламане особисте життя стало безрадісним. Вихована в ідеалах і настроях першої чверті XIX ст., вона піддавалася впливам містичної літератури, що в Росії та й на Україні ще в 40-х pp. знайшли собі добрий ґрунт. З’явившись у Яготині, Шевченко порушив сонну одноманітність життя родини Рєпніних. Вериги, що їх штучно наклала на себе княжна, впали, душа попливла по майже забутому морі вражень, фантазій, душевних поривів, і настав момент, коли вона сказала собі, що Шевченко — обранець її серця, а потім признавалась, що коли б відчула з його боку любов, то, може, відповіла б йому й пристрастю. Психологічні портрети Шевченка, як людини і поета, княжна змалювала у своїх спогадах мистецьки яскраво і об’єктивно правдиво. «Шевченко їв і пив, як усі смертні, і кожен, увійшовши до кімнати, де він перебував з молодими людьми, ніяк не міг би поставити його вище за інших. Годинами він міг віддаватися найпустішій банальній розмові і навіть, як здавалося, захоплюватися нею. Він був добрий до слабкості, легкодухий до жорстокості, нерішучий і водночас похапний аж до необдуманих вчинків. Його не можна було не любити, а для всіх, хто щиро любив його, був джерелом турбот, безупинних переходів від захоплення до обурення, від співчуття до охолодження». Шевченко — поет у повному розумінні цього слова: своїми віршами він полонив усіх, викликав у слухачів сльози ніжності й співчуття, прихиляв до себе старих і молодих, холодних і палких. Читаючи свої чудові твори, ставав чарівником: музичний голос переливав у серця слухачів глибокі почуття, що владно панували тоді над ним самим. Був обдарований більше ніж талантом — генієм, і чутлива та добра душа його налаштовувала ліру на високе й святе. Варвара. Якби я коли-небудь палко бажала багатства, то це зараз… Якби в мене ще були мої брильянти! Шевченко. Варваро Миколаївно, ваші брильянти — то ваша щира душа, прихильна до мене… В нашому просвіщенному государстві завжди починати якесь добре діло, та ще для рідного народу, та ще рідною мовою, важко і майже небажано. Без надійних людей і без грошей не втну либонь нічого. Помагайте, сестро, будьте ласкаві, ви маєте і силу, і славу, і любите ту країну, що я тепер заходився малювати. Шевченко. Поширенням видання буде зручно зайнятись під час дворянських виборів — у Полтаві, в Чернігові… Варвара. А в Києві?

Створена ж спеціальна комісія при канцелярії губернатора … з вивчення пам’яток старовини. Там працюють Максимович, Костомаров, Юзефович. Ця комісія вам могла б допомогти і порадами, і коштами. Шевченко. Я чув про цю комісію ще в Петербурзі від Куліша. Сам думав зв’язатися з нею чи на службу стати. Варвара. Я знаю голову тієї комісії — Писарєва. Можу хоч зараз написати рекомендаційного листа до нього. Комісія знаходиться при Київському університеті. Шевченко. До речі, я збираюся завітати до університету. Думаю там влаштуватися викладачем малювання. Варвара. Мамин двоюрідній брат, граф Уваров, — міністр освіти. Я гадаю, що він зважить на мої прохання. Я й тут могла б вам допомогти. Шевченко. Варваро Миколаївно, особливо не турбуйтесь, у мене теж є друзі в Києві — допоможуть. Варвара. Ми все про малювання. Сподіваюся, що й перо не лежить у вас без діла. Це був би жахливий злочин. Шевченко. Мудра сестрице, перо справді трохи залежалось, хоч, певна річ, я постійно маю його під рукою. Дякую за турботу і допомогу. Варвара. Моя допомога — краплина в морі. Але з Божою поміччю здійснимо вами задумане, тільки не знайтеся з людьми дріб’язковими й негідними. Не гнівайтесь на мої вічні проповіді! Я вам набридла, як гірка редька, але я ваш найщиріший друг, найрідніша сестра і не можу не говорити вам правду. Перший читець. Шевченко в Яготині працював над серією малюнків «Живописна Україна». Не залежалось і перо. На один з літературних вечорів у маєтку Рєпніних Тарас приніс свою поему «Слепая». Сюжет «Слепой» був вигаданий, однак поштовхом до написання стала страшна звістка про трагедію подруги дитячих літ поета — Оксани. Тому своїй божевільній героїні він теж дав це ім’я, глибоко переживаючи її муки, адже його Оксаночка, зведена москалем, теж збожеволіла, як і зведена батьком-паном героїня поеми. Варвара. O, якби я могла передати вам усе, що пережила, слухаючи ці рядки. Які почуття, які думки, яка краса і який біль!

Лице моє було мокре від сліз, і це було щастя… Я відчувала нестерпний біль у грудях… Спочатку нічого не могла вимовити, а коли схаменулась, то сказала: «Я замовлю золоте перо й подарую його вам». Того дня, перед сном, я так гаряче молилась, я так пристрасно любила весь світ… Другий читець. У серці княжни спалахнула любов. І хоч в її житті це було вже вдруге, та у стуженій за щастям душі почуття розцвіло всіма квітами перших палких, чистих переживань, коли закохане серце радісно молиться і хоче обійняти увесь світ. Як у кожної пристрасної натури, любов у княжни обернулася егоїстичним бажанням заволодіти всім єством коханого. Ревнувала свого обранця до всіх. Перший читець. На одному з весіль поет добре загуляв, і це ніби гострим ножем пронизало її серце. Варвара написала і вручила Шевченкові алегоричного листа. Коли на другий день після літературної вечірки вони зосталися вдвох, вона запитала, чи Шевченко не гнівається на неї за лист-алегорію. Тарас не розгнівався, а навпаки, був дуже зворушений. Він розхвилювався, якийсь час не показувався в товаристві, а у відповідь на листа княжни написав поему. Написав по-російськи, бо княжна української мови не знала. Другий читець. За кілька днів увечері поет з’явився. Був веселий, жартував і вручив княжні листок списаного паперу. Це була присвята до поеми «Тризна» з написом: «На память 9-го ноября 1843 года, княжне Варваре Николаевне Репниной». Читаючи присвяту, княжна відчула, що коли дозволить собі піддатися почуттю, яке її охопило, то кинеться Шевченкові на шию. Але перемогла себе. Прочитавши написане вдруге, тремтячим голосом вимовила: «Дайте мені ваше чоло». І на очах у всіх подякувала поетові «чистим поцілунком». Перший читець. Протягом найближчих днів усе минало спокійно. Визначився стиль стосунків княжни і поета: дружня відвертість і простота. Незабаром поет виїхав з Яготина на десять днів, а коли повернувся, то стримувані княжною почуття прорвалися: побачивши, як він входить до їдальні, Варвара одна з усього товариства підвелася з крісла, але поет привітався з усіма загальним поклоном. Княжна, як школярка, почервоніла, крутнулася і втекла. Вона не зважила на те, що її поведінка викликала у присутніх здивування. Другий читець. Другого дня, ввечері, поет отримав від княжни повість під назвою «Дівчинка». У чотирьох розділах авторка описала етапи свого духовного життя. Спочатку — перші неясні мрії дванадцятилітньої дівчинки про любов, трепет дівочої душі, коли «безіменна любов ласкаво кивала їй головою» і серце сповнювалося радісним передчуттям щастя гріховних солодощів. Далі описала переживання у віці 18-25 літ. А наприкінці порівнювала себе, немолоду вже людину, «з лірою з порваними струнами, що від них зціліла лише одна християнська любов, як місточок через безодню до людей». Перший читець. Сповідь княжни вразила Шевченка. Чуйний і добрий, він був зворушений до глибини серця. Почуття свої передав у письмовій відповіді авторці, закінчивши її словами: «О добрий ангеле! Ти укріпив захитану в мені віру в існування святих на землі». Але княжна чекала не цієї «канонізації», а «живої» реакції на свою сповідь. Другий читець. Мати Варвари, довідавшись від княгині Кейкуатової про написану дочкою «Дівчину», забажала ознайомитися з доччиним твором. Княжна Варвара прочитала матері і свою повість, і відповідь Шевченка. Княгиня суворо зауважила доньці, що вона занадто легко пускається в сердечні зізнання, а почувши відповідь, що Шевченко для неї не чужий, що вона його любить і довіряє йому, сказала, що це безсоромність. Перший читець. У найближчі по тому дні Шевченко і княжна в очах усього оточення мали вигляд двох закоханих, що посварилися. Поет замкнувся в собі й мовчав. Сповідь княжни його дуже збентежила. Він щиро оточив її німбом святості, готовий був молитися на цю дивну аристократку, в якій відкрив для себе стільки духовної краси. Але чи до цього почуття вдячності, щирої симпатії й приязні домішувалось глибше почуття, що єднає двох?

Очевидно, ні. Сумний настрій Шевченка мав свою причину: він був переконаний, що Варвара його покохала, і це завдавало йому душевних страждань. Тарас досі ніколи не зустрічав такої співзвучної собі жіночої душі і в жодної із жінок не бачив такого захоплення ним, але його почуття не було коханням, як у княжни. Думка про моральні муки, які чекали Варвару, була для молодого поета нестерпною, як і можливе припущення, що вона сама зізнається йому в коханні. Другий читець. Це була кульмінація їхніх непростих, досить напружених стосунків. Шевченко не простягнув руку, як чекала Варвара, не притулив її до свого серця. Княжна все зрозуміла. Вона опанувала собою, погодилася бути названою сестрою, говорила про те, як допомагає їй у житті віра. Прощаючись, Шевченко сказав: «До побачення, сестро…». А княжна мучилася, переживала і з туги та смутку навіть заслабла: вісім днів нічого не могла їсти і дуже змінилася після хвороби. Перший читець. Капніст, друг родини Рєпніних, на прохання старої княгині приїхав до Яготина і мав з Варварою кілька розмов. Він цілком виключав можливість такого зближення між княжною й поетом, яке могло б привести їх до шлюбу. Закидав княжні, що вона у своїх симпатіях до Шевченка зайшла занадто далеко, а їхній шлюб зробив би його нещасливим. На думку Капніста, Шевченкові треба виїхати з Яготина. У княжни стиснулося серце… Остання зустріч Шевченка з княжною була дуже сердечною. Варвара трималася спокійно і гідно. У розмовах з поетом навіть спромоглася сказати, що могла б полюбити його дружину, якби він одружився. Проте Шевченко відчував інше, був стриманим, холодним, мовчазним. Так, принаймні, їй здавалося. Коли нарешті 10 січня настав час від’їзду Шевченка, княжна у сльозах кинулася йому на шию, потім перехрестила його чоло. Поет вибіг з кімнати. Покидаючи Яготин, був упевнений, що залишає тут друга, який не зрадить його в найтяжчі хвилини життя. . Мета: Навчити старшокласників виразно читати поезію Шевченка, розуміти її. Усвідомити, яку роль відігравало кохання у творчості. Просмотр содержимого документа «» Мета: Навчити старшокласників виразно читати поезію Шевченка, розуміти її. Усвідомити, яку роль відігравало кохання у творчості. Тисячі сторінок написано, сотні архівів вивчено, щоб відтворити образи тих, кого кохав Пушкін. На «любовному небосхилі» Гете залишилось жодного нерозкритого сузір'я - усе знайдено, названо, видрукувано. Чим зумовлений цей вражаючий постійний інтерес до інтимного життя видатних людей? Хіба кохання не випадковість? І хіба мають рацію люди, які кажуть: «Яке кому діло до кохання?» Ні, ці люди не мають рації. І тому, кого і як кохає велика людина, та й звичайна теж, розкривається історія цілого покоління, атмосфера часу. Окрім того, у митців це один з ключів до розкриття таємниці їх творчості, їхньої тематики, головних сюжетів, до розгадки соціальних, політичних і життєвих ідеалів. Ці міркування особливо правомірні стосовно Тараса Шевченка, який кохав палко і не задля натхнення, а шукаючи в коханій жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки,коханої, дружини, і прагнув вийти із самотності особистої і суспільної. Кохання Шевченка і його інтимна лірика будуть темою нашого сьогоднішнього літературного журналу. Спробуємо зрозуміти, яку роль відігравало кохання у творчості великого українського поета. Визначимо, чи суголосною було воно коханню інших відомих письменників. Вч. Першим сильним почуттям Тараса було його дитяче кохання до сусідської дівчини Оксани Коваленко. Юна Беатріче його поезії була занапащена москалями І стала покриткою. Ми вкупці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали Старі зарані повмирали, А ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому Веселеє колись село, Чомусь тепер мені, старому, Здавалось темним і німим, Вч. Історія знеславлення Оксани, скупі братові слава про поведінку занапащеної дівчини лягли згодом в основу «Капітанші», «Наймички», «Сліпої», «Катерини», пройшовши через поеми і повісті Шевченка. І ми побачимо, як пізніше цей тип фатально буде подобатись Шевченкові в жінках, змушуючи його шукати в них ту «справжню» подругу, дружину, порадницю, якою в дитинстві вважалася йому Оксана. Вч. Схожою на Оксану була польська швачка Гусиковська, теж «чорноброва» - друге юнацьке кохання Шевченка, овіяне чарівністю чужого великого міста Вільно, чужого народу й чужої мови. Вона навчила дворового козачка пана Енгельгарда польської мови, по-сестринськи жаліла його; зустрівшись з нею, майбутній поет вперше гостро відчув різницю між вільним і кріпаком, між долями хоч і бідної, але вільної людини і раба. Уч. Студентом Академії художества Петербурзі Шевченко переживає третє своє захоплення натурницею, яку він вивів під ім'ям Паші в повісті «Художник». 13-ти річною входить у його академічну мансарду ця дівчина, а тридцятирічною знову відвідує ту саму майстерню тепер уже немолодого хворого Шевченка в 1859 р. 1839р. студент Шевченко малює портрет молодої натурниці, з розпущеним волоссям, напівдитячим ротом і великими очима. На цій акварелі художник уперше і востаннє підписався не Шевченко, а Чевченко. Мабуть, натурниця не могла вимовити його слов'янського імені чисто і, підсміюючись, на догоду їй, поет підписав своє ім'я на портреті так, як вона вимовляла. Уч. Навчаючись в Академії, вже прославленим автором «Кобзаря» і відомими портретистом, їде Шевченко в 1843 році в рідну Україну і саме в ці роки 1843-1847 - переживає він справжнє своє, єдине велике кохання. До цього він зовсім не думав про шлюб. А після, як реакція на його безнадійність, з'являється в поета те характерне для нього і вже незмінне впродовж усього життя бажання мати свою родину, свій дім, дружину, тихий і надійний захисток. Це бажання невдовзі переросло в гостру душевну потребу. Уч. Ганна Закревська. Шевченко не любив друкувати на віршах посвят жінкам. До заслання це робив, як виняток для Оксани Коваленко, та й то залишив крапки в її прізвищі, для Варвари Миколаївни Рєпніної, присвятивши їй «Тризну», і для маленької дівчинки Мар'ни. Лише на засланні Шевченко стає відвертішим у віршах, пише про своє кохання, про те, що «снилось-говорилось». Вірю, «Якби зустрілись ми знову», всупереч звичайній стриманості поета, адресований конкретній особі, схований під двома літерами -Г.З. Отож, Ганні Закревській, тобто мені. Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б чи ні?

Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала Сказавши: «Снилося, дурній». А я зрадів би, моє диво!

Моя ти доля чорнобрива! Уч. Маєток князя Миколи Григоровича Рєпніна-Волконського, старшого брата віце-короля Саксонії, генерал-губернатора, а нині дворянина-поміщика, який був у царській немилості і вважався опозиціонером, знаний в усій Полтавській губернії. Саме сюди, в Яготин, і привіз молодого Шевченка Капніст. Родина князя складалася зі старої княгині, онуки останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського, сина Василя з дружиною і незаміжньої дочки Варвари. Уч. Варвара Миколаївна, енергійна, худа, тоненька, з великими живими виразними очима жінка, на кілька літ старша за Тараса, легко захоплювалася, спалахувала, мов порох. Була добра, дотепна, мила і люб'язна, допомагала бідним і нещасним, роздавала їм, що в неї було, і виявляла співчуття до всіх, хто до неї звертався за допомогою і порадою. Молитви і притлумлені пристрасті, широкий світогляд, моральна вимогливість до себе й інших, прекрасна і добра душа, овіяна серпанком великої поезії, - такою була нова знайома Шевченка, яку він зустрів в Яготії і яка одразу покохала поета. Уч. Рєпніна (читає з листа княгині Рєпніної до Шарля Ейнарда). Шевченко здався меня простим і невибагливим. Він відразу став у нас своєю людиною. Раз увечері він пропонує прочитати нам свою поему «Слепая». О, коли б я могла передати вам усе, що я пережила під час цього читання!

Моє обличчя було все мокре від сліз і це було щастям. Яка м'яка, чаруюча манера читати!

Це була захоплююча музика. Шевченко зайняв місце в моєму серці. «Ви вмієте розмовляти з ангелами, - сказала я, - розкажіть же нам, що вони говорять». Він вхопив листок паперу, що лежав на столі, й почав писати: Душе с прекрасным назначеньем Должно любить, терпеть, страдать. И дар Господний, вдохновенье, Должно слезами поливать. Для вас понятно это слово. Для вас я радостно сложил Свои житейские оковы, Священно действовал я снова И слезы в звуки перелил. Ваш добрый ангел осенил Меня бессмертными крылами И тихострунными речами. Він передав мені листок, я перечитала; чиста й солодка радість наповнила моє серце, і коли б я піддалася почуттям, я кинулася б йому на шию. Але я сказала йому: «Дайте мені ваше чоло», і поцілувала його чистим поцілунком тому, що це зроблено в присутності Тані і Глафіри. Я розмовляла з ним ще кілька разів, і щораз більше в'являвся мій потяг до нього, він відповідав мені деколи теплим почуттям, але пристрасним - ніколи. Нарешті настав день і час його від'їзду. Я зі сльозами кинулася йому на шию, перехрестила чоло й він вибіг із кімнати. Капніст переконаний, що я кохаю його й що я втратила голову. Я ж дуже прив'язана до нього й не перечу, що коли б бачила з його боку кохання, я б може відповіла б йому пристрастю. Вч. У зимку 1854-1855р. йому знову зблиснуло кохання - і обірвалося. У Новопетрівську фортецю, на зміну коменданту Маєвському, приїхав новий, Іраклій Усков, з дружиною і дітьми. Перше, що зігріло Шевченкову душу, були діти. Поет палко полюбив їх. Про його незвичайне вміння спілкуватися з дітьми, палку любов і ніжність до них, є десятки зворушливих свідчень. Взагалі характер Шевченка не можна зрозуміти повністю, не знаючи його любові до дітей і старших. На Великдень на соломі Проти сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою пошили. Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава. І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід. Вч. Захоплення дітьми перейшло у схилення перед матір’ю. Агата Ускова довго здавалася йому найвищою досконалістю. Ускова. Обличчя доброзичливе, рухи повільні, голос приємний. Говорив гарно, плавно, особливо добре читав уголос. У товаристві тримався скромно. Карт не любив. Жіночого товариства не шукав. Кожна команда у казармі мала свій город, де сіяла огірки і редьку. У саду для мене був поставлений літній будиночок, а трохи далі поставили шатро, в якому Шевченко міг працювати, там же була зроблена і землянка, в якій Шевченко ховав свої малюнки. Шевченко бував у нас, як у рідній сім'ї, усі його дуже любили. Надя тоді була ще в пелюшках. Бувало, візьме її на руки, сміється до неї ясною посмішкою. І Наталя біля нього всім серцем. Співала йому. Вона була улюбленицею Шевченка. Він вчив її українським пісням. Увечері, поклавши дітей спати, ми з ним виходили в сад. Тарас Григорович любив природу, пісні. А коли він де-небудь чув українські пісні, то плакав. А як він любив квіти!

Прості польові ромашки, маки, дзвіночки. Уч. Але хтось пустив брудну плітку. Хтось комусь щось сказав. Дійшло до коменданті. І вона замість прогулянок стала сидіти вдома і невтомно грати з гостями в преферанс. Повітряний замок, побудований поетом, розвалився. Чарівність, що йому примріялась, незвичайність цієї жінки, щастя від зустрічей з нею - усе відразу зникло. Твердий розум Тараса Шевченка, на хвилину одурений, побачив Ускову такою, якою вона була насправді - звичайна провінціальна дама з міщанськими інтересами. Агафія в «Матросе.» і Агафія Омелянівна в «Художнике» - це вона, Агата Ускова. Уч. Звільнення із заслання знову пробуджує в Шевченка прагнення мати сім'ю. Він постарів, хворий, змучений, лисий. Вигляд аж ніяк не парубоцький. А проте, застрявши по дорозі до Петербурга в Нижньому Новгороді на 5 місяців, він закохується в молоденьку актрису Катерину Піунову і освідчується їй, незважаючи на двадцять років різниці між ними. Уч. Піунова. Це було в 1857 році. В одному із спектаклів, в якому я грала, в антракті наш антрепренер прийшов з якимсь незнайомим. Цей незнайомець був великим українським поетом Тарасом Григоровичем Шевченко. Я, як і інші актори, була представлена йому. Він усміхнувся і сказав: «А вами я завжди милуюся, коли бачу вас на сцені». Під гримом я почервоніла до вух. Ми всі знали, що Т.Г. Шевченко живе в Новгороді, знали про його повернення із заслання, але познайомитись і поговорити з ним ніхто з нас і не мріяв. Прийшовши додому, я довго думала про нього. Тарас Григорович познайомився з моїми батьками, почав приходити до нас. Незабаром до Нижнього Новгорода приїхав знаменитий актор Михайло Щепкін. Тарас Григорович і Михайло Семенович вчили мене української мови. А скільки страху я натерпілась, коли Щепкін призначив мені роль Тетяни у п'єсі «Москаль - чарівник». Спектакль пройшов успішно. Я була щаслива, я відчувала, як у глибокій великій натурі Шевченка зароджується щось таке, що примушувало мене з кожною наступною зустріччю не вважати його чужим, особливо любив моїх молодших братиків і сестер. Одного разу Шевченко заявив, що йому потрібно сказати щось важливе. Він попросив покликати моїх батьків, і коли всі забралися, сказав: «Слухайте, батьку і матко. І ти, Катрусю, слухай. Ви давно мене знаєте, бачите: ось я який є - такий і буду. У вас є товар, а я купець - віддайте за мене Катрусю». Я вся горіла, думки плуталися. Як впіймане звірятко я дивилась то на Тараса Шевченка, то на своїх батьків і не знала, що мені робити. Мені хотілось кинутись до нього, обняти його дорогу, геніальну голову, але. грізні очі моєї матері показували мені на двері, і я кинулася з кімнати. Вчит. Шевченкові не відмовили прямо. Але його не запрошували в дім, і сама дівчина уникала його. Шевченко виїжджає до Петербурга. Наступної весни йому приходить відмова. Якби з ким сісти, хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Та ба! Нема з ким. Світ широкий, Людей чимало на землі. А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись. Або. Ні. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині. Пшениця, жито На добрім сіялись лану, А люди так собі пожнуть. І скажуть: «Десь його убито, Сердешного, на чужині. » О горе, горенько мені! Уч. Сум і відчай минають, з'являється нова надія одружитися зі своєю, з кріпачкою. Він зустрічає в домі поміщиків Картошевських дівчину - кріпачку Ликеру Полусмакову - і знову довірливо закохується. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть невіри без хреста, Не ймуть нам віри без попа, Раба, невольники недужі!

Поставлю хату і кімнату, Садочок - райочок насаджу. Посиджу я і походжу В своїй маленькій благодаті Та в однині - самотині В садочку буду спочивати. Присняться діточки мені, Веселая присниться мати, Давнє - колишній та ясний Присниться сон мені. І ти. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І в малий Райочок мій спідтиха - Підкрадешся, наробиш лиха. Запалиш рай мій самотній. Уч. Ликера Полусмакова - останнє кохання поета. На жаль, дівчина не зрозуміла, наскільки сильним було почуття Шевченка. Набагато пізніше вона приїхала на його могилу і доглядала до самої смерті. Вч. Ось і перегорнули ми останню сторінку журналуКожен із вас побачив у Тараса Григоровича не тільки поета, а й звичайну людину, яка прагнула. До речі, чого прагнув знайти у коханні Тарас Шевченко? - Чи співзвучна з інтимною лірикою інших поетів?

Наприклад, Пушкін і Шевченко. Уч. У поезії Шевченка звучать завжди сумні мотиви, мотиви безвиході.

інтимна лірика шевченка