охарактеризуйте інтимну лірику лесі українки

Інтимна лірика Лесі Українки (1 варіант) Шкільний твір. Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мріяла про кохання, але фізична недуга стала між нею і коханим. І тільки в невтомній праці, у творчості знаходила Леся Українка опору, тільки у віршах вона могла повністю розкрити свою душу. Нестерпними митями, коли насідало на неї горе, на папір лягали слова муки і страждання: Але поетеса, не звертаючи уваги на рани, відважно мірялася силою з лихою долею, зі страшним болем. І перемагала. Та найстрашнішим для неї був не власний фізичний біль, а страждання за долю коханого. Сергій Мережковський був тяжко хворий на туберкульоз. Він згасав просто на очах, і Леся неймовірно тяжко переживала хворобу свого любого товариша. Невимовна туга звучить у цей час у її поезії: І вона дійсно кидає все і йде рятувати Мережковського, доглядати його. Два з половиною місяці Леся самовіддано б'ється за життя любого Сергія, але смерть виявилась сильнішою. Змучена, розбита, знесилена, вона після похорону повертається додому. І знову не близьким людям, а тільки білим аркушам довіряє вона свій біль: Тяжко і довго сумувала Леся за коханим, але не піддалася розпуці, не похилилася. Пізніше вона писала: Та, попри всі життєві негаразди, у багатьох ліричних творах головним образом виступає молода дівчина, яка сприймає життя як провесну, а в її душі весняна сила грає і звучить чарівна музика. Так цикл "Мелодія" нагадує великий музичний твір, який починається картиною тривожної передгрозової ночі, яка гармоніює з переживаннями юної героїні твору: Наступний вірш "Не співайте мені сеї пісні. " звучить як елегійна мелодія, що обіцяє перепочинок від душевних мук, а у вірші "Знов весна, і знов надії. " народжуються "сни щасливі". Поступово зростає і набирає сили світлий мотив ("Дивлюсь я на яснії зорі. ", "Стояла я і слухала весну. "), щоб у поезії "Хотіла б я піснею стати. " вилитися в розлогу, вільну, сонячну мелодію. Ще змагаються мотиви смутку і радості (вірш "Перемога"): "темний гай" "красує в зеленім наряді", "темна хмарка" "освітилась огнем блискавиці", "темна земля" вкрилась "зіллям-рястом дрібним". Але з тієї боротьби постає перед нами ніжна, стійка, мужня авторка (вірш "У чорную хмару зібралася туга моя. "), яку не зломили невимовна туга та гіркі ридання, "до землі не прибили", а, навпаки, загартували волю і серце: Леся Українка. Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а на устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні. Либонь, тих слів немає в жодній мові, та цілий світ живе у кожнім слова, і плачу я й сміюсь, тремчу і млію, та вголос слів тих вимовить не вмію. Якби мені достати струн живих, якби той хист мені, щоб грать на них, потужну пісню я б на струнах грала, нехай би скарби всі вона зібрала, ті скарби, що лежать в душі на дні, ті скарби, що й для мене таємні, та мріється, що так вони коштовні, як ті слова, що вголос невимовні. Якби я всіми барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом, отак, як сонечко пречисте літом, домовили б пророчистії руки, чого домовить не здолали гуки. І знав би ти, що є в душі моїй. Ох, барв, і струн, і слів бракує їй. І те, що в ній цвіте весною таємною, либонь, умре, загине враз зо мною. . Я не кохала? Ні, то ти забула, яке повинно буть кохання справжнє! Кохання – як вода – плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. де пал – воно кипить, а стріне холод – стає, мов камінь. От моє кохання! А те твоє – солом'яного духу дитина квола. Хилиться од вітру, під ноги стелиться. Зостріне іскру, згорить, не борючись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл. Коли ж його зневажать, як покидьку, воно лежить і кисне, як солома, в воді холодній марної досади, під пізними дощами каяття. ("Лісова пісня") Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різно розійшлись. Ні не кажи, що зійдуться колись! Не зійдуться,мій друже,я те знаю. Моє кохання--то для тебе згуба: Ти наче дуб високий та міцний, Я ж наче плющ похилий та сумний,-- Плюща обійми гублять силу дуба. Та без притулку плющ зелений в'яне, Я не зав'яну, я знайду руїни, Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане. В країну смутку вітерець прилине І принесе мені луну розмови Від мого дуба любого з діброви,- І спогад любих літ повік не згине. …I znowu sobie zadaje pytanie: Czy to jest przyjazn, czy to jest kochanie?

Mickiewicz. Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати. Твої поцілунки, обійми і в мріях не сняться мені, В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати; Я часто питаю себе: чи кохаю?

– Одказую: ні!

Тільки ж як сяду край тебе, серденько мов птиця заб’ється, Дивлюся на тебе й не можу одвести очей, І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостається Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей. Часто я в думці з тобою великі розмови проваджу, І світять, як мрія, мені твої очі, ті зорі сумні… Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу, – Коли б ти спитав: «Чи кохаєш?» – чи я б тобі мовила: ні. Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, все покинуть, з тобою загинуть, То було б щастя, мій згублений світе! Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає, Взять тебе в бою чи вмерти з тобою, З нами хай щастя і горе вмирає. Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш, мов руїна, листом вкрита. Плющ їй дає життя, він обіймає, Боронить від негоди стіну голу, Але й руїна стало так тримає Товариша, аби не впав додолу. Їм добре так удвох, – як нам з тобою, – А прийде час розсипатись руїні, – Нехай вона плюща сховає під собою. Навіщо здався плющ у самотині?

Хіба на те, аби валятись долі Пораненим, пошарпаним, без сили Чи з розпачу повитись на тополі І статися для неї гірш могили? Контрольна робота "Леся Українка" 2. (0, 5 б.) …(4-5 речень) 3. (0, 5 б.) Про кого з героїв сказано у творі «Лісова пісня» Лесі Українки: Люблю старого. Таж якби не він, Давно б уже не стало сього дуба, Що стільки бачив наших рад, і танців, І лісових великих таємниць? 4 (0, 5 б.) Чому Мавка пробудилася від сну? зачарувала мелодія Лукашевої сопілки; 5 (0, 5 б.) Якої пори року відбулася зустріч Мавки з Лукешем?

навесні. 4. (0, 5 б.) Плоди якого дерева Мавка називає «се кров моя»?

калина. 7 (0, 5 Як Лукашева мати ставиться до Мавки? Чому? Недоброзичливо. Тема: Контрольна робота № 7 Творчість Лесі Українки.(різнорівневі завдання) Мета: перевірити рівень засвоєння вивченого матеріалу з теми; фомувати вміння роботи з різнорівневими завданнями; розвивати навички узагальнення й аналізу вивченого матеріалу; виховувати прагнення самовдосконалення. 2. (0, 5 б.) …(4-5 речень) 3. (0, 5 б.) Про кого з героїв сказано у творі «Лісова пісня» Лесі Українки: Люблю старого. Таж якби не він, Давно б уже не стало сього дуба, Що стільки бачив наших рад, і танців, І лісових великих таємниць?

навесні. 6 (0, 5 б.) Як Лукашів дядько ставився до Мавки?

Доброзичливо. 4. (0, 5 б.) Плоди якого дерева Мавка називає «се кров моя»?

Недоброзичливо. 8. (0, 5 б.) Хто така Килина?

Молода сільська вдовиця. 11 (0, 5 б.) Де і коли була написана драма-феєрія «Лісова пісня»?

Поетична діяльність Лесі Українки. Дати характеристику одній драматичній поемі Лесі Українки. Душа людини непереможна (за поезiєю Лесi Українки). Пишу до тебе, люба Мавко!

(за драмою-феєрiєю Лесi Українки «Лiсова пiсня»). Драма Лесi Українки «Бояриня» - твiр про нацiональну iсторiю України. 2. (0, 5 б.) Інтимна лірика Лесі Українки…(назви віршів) 3. (0, 5 б.) Про кого з героїв сказано у творі «Лісова пісня» Лесі Українки: Люблю старого. Таж якби не він, Давно б уже не стало сього дуба, Що стільки бачив наших рад, і танців, І лісових великих таємниць? 5 (0, 5 б.) Якої пори року відбулася зустріч Мавки з Лукешем?

4. (0, 5 б.) Плоди якого дерева Мавка називає «се кров моя»? 11 (0, 5 б.) Де і коли була написана драма-феєрія «Лісова пісня»? Поетична діяльність Лесі Українки. Дати характеристику одній драматичній поемі Лесі Українки. ІІІ. рівень Напишiть невеликий твiр на одну з тем. Душа людини непереможна (за поезiєю Лесi Українки). Пишу до тебе, люба Мавко!

(за драмою-феєрiєю Лесi Українки «Лiсова пiсня»). Драма Лесi Українки «Бояриня» - твiр про нацiональну iсторiю України. КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО, О. КОБИЛЯНСЬКОЇ,. СТЕФАНИКА, ЛЕСІ УКРАЇНКИ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО, О. КОБИЛЯНСЬКОЇ,. СТЕФАНИКА, ЛЕСІ УКРАЇНКИ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. ХІД ЗАНЯТТЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО, О. КОБИЛЯНСЬКОЇ,. СТЕФАНИКА, ЛЕСІ УКРАЇНКИ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 2. В уривку: «Вона і перше любила пишно вбратись, а тепер навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі й писані мудро, блискучі дротяні запаски, а важкі згарди гнули їй шию» сказано про: А Марічку з повісті «Тіні забутих предків»; Б Рахіру з повісті «Земля»; В Палагну з повісті «Тіні забутих предків»; Г Анну з повісті «Земля». 3. Героями повісті «Земля» є: А Мавка й Лукаш; Б Марічка й Іванко; В Палагна та Юра; Г Сава й Михайло. 4. Продовжіть цитату: «Від цієї пригоди Іван ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його…» Україно моя!

Сам Бог поставив Супроти тебе силу невблаганну Сліпої долі?

А «Contra spem spero!»; Б «І все-таки до тебе думка лине»; В «І ти колись боролась, мов Ізраїль»; Г «Хвиля». І все-таки до тебе думка лине, Мій занепащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. 3. Як ви розумієте слова з «Лісової пісні»: «Своїм життям до себе дорівнятись»? 1. «Розплющую очі. Тепер я певний, що то з того посіву зійшла срібна нитка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці». Підкреслені в уривку сполуки є тропами: А порівняння; Б метафора; В епітет; Г гіпербола. 2. М. Коцюбинський є представником літературного напряму: А експресіонізм: Б імпресіонізм; В романтизм; Г класицизм. 3. Тема влади землі над селянином розкрита у творі: А «Інтермеццо»; Б «Земля»; В «Лісова пісня»; Г «Камінний хрест». 4. Тема масової еміграції галицького селянства за океан розкрита у творі… Люблю старого. Таж якби не він, Давно б уже не стало сього дуба, Що стільки бачив наших рад, і танців, І лісових великих таємниць? 1. Розкрийте причини братовбивства в повісті «Земля» О. Кобилянської. 2. Розкажіть про історію виникнення повісті «Тіні забутих предків». Розкрийте зміст назви. КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО, О. КОБИЛЯНСЬКОЇ,. СТЕФАНИКА, ЛЕСІ УКРАЇНКИ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Творчість Лесі Українки — видатне явище світової культури. Шкільний твір. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і музикою поетичного слова. Поетеса вийшла за межі традиційних тем. ЇЇ творчість охоплювала широке поле світових мотивів, тому стала вагомим художнім здобутком світової культури. Леся Українка зростала під впливом казкової волинської природи, рідного слова, пісні, народної традиції, любов до якої була прищеплена насамперед матір'ю Оленою Пчілкою. Духовне збагачення поетеси відбувалося під впливом висококультурних родин Старицьких, Лисенків, дядька по матері М. Драгома-нова. Її талант розвивався завдяки природній спостережливості та глибокому потягу до знань. Усі ці чинники допомогли їй сягнути мистецьких вершин, стати письменницею європейського і світового масштабу. Дух поетеси гартувала хвороба. Вона спонукала до аналізу конкретних життєвих ситуацій та осмислення суті буття людини. Звідси власне нескореність, прометеїзм Лесі Українки, до якого вона, фізично квола, потягнулася ще на початку своєї творчості: "Я вийду сама проти бурі І стану — поміряєм силу" Поезія Лесі Українки носить переважно патріотичний характер. Це твори громадянського і політичного характеру. Навіть особистий біль, туга, тривога у її віршах переплітаються Із проблемами всієї України. Щиро і зворушливо звучить її поетичне зізнання. Приклад сильної волі, бажання боротьби знаходимо у відомих поезіях "Слово, чому ти не твердая криця. " та "Contra Sрem Sрero". Мужні, енергійні акорди громадянської лірики Лесі Українки високо оцінив І. Франко "Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте" Україна не чула такого сильного, гаря-чого поетичного слова, як із уст цієї слабосильної, хворої дівчини. ". Поезія Лесі Українки, тавруючи рабську покору відсутність національної гідності, дух вірно підданості, засвідчувала перед світом, що в літературі поневоленого народу на стику двох століть з'явився талант, здатний протистояти всій ницості життя, Талант, що мріє допомогти нащадкам Прометея визволитися від сну і запалити вогонь справедливості. Добре ознайомлена з літературами народів світу, письмен-ниця нерідко шукала в історії й літературі інших народів, "у номерках віків і далеких підсоннях" розв'язки проблем сучасного їй українського громадянського й національного життя. Біль і тривога за рідний край неодноразово переплітаються її всенародним горем ("Напис в руїні", "Дим"). Своїми творами "Слово, чому ти не твердая криця. " та "Давня казка" поетеса порушила проблему, що хвилювала митців усіх народів роль поета у житті суспільства. Справжніми шедеврами світового мистецтва можна вважати інтимну та пейзажну лірику поетеси. Природа Волині, Поділля, морські хвилі під місячним світлом справляють незабутнє враження. Велику мистецьку цінність у творах Лесі Українки становить уміле використання фольклорних мотивів та образів, творення символів ("зірка провідна", "темна ніч", "гора крута, крем'яна, "досвітні огні", "весела весна"). З особливою силою проявився талант Лесі Українки у творах останніх років життя — поемах, драмах. Поеми "Русалка", "Самсон", "Місячна легенда". "Роберт Брюс, король шотландський", "Ізольда Білорука" та інші твори, засвідчують обізнаність авторки зі світовою класичною літературою, історією, зокрема творчістю Байрона, Вальтера Скотта. Висока духовна культура письменниці засвідчена у драматичних творах "Блакитна троянда", "У пущі", "Одержима", "Бояриня", "Кассандра". Естетична і художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки. Леся Українка проблему естетики вирішувала в тісному взаємозв’язку з першочерговим завданням часу із визвольним рухом. Поетеса вважала, що завдання справжнього мистецтва полягає у правдивому відображені життя і всієї його багатогранної краси, в поглибленому вивченні дійсності. Вона розуміла, що прекрасне, насамперед життя у всій його багатогранності і величі. Пейзаж, як один із образних засобів, Леся Українка теж розглядала у зв’язку з людиною, з її життям, бо природу вона вважала однією з категорій прекрасного. Характерно особливістю пейзажів є їх соціальна загостреність. Перед поетесою, що змушена була через хворобу часто залишати Батьківщину, в дорозі нерідко відкривався чарівний ландшафт, коли “матінка – натура чарівниця розмотує свої стобарвнії нитки”, але як справжній художник вона одразу помічала “латані ниви, неначе плахти, – навкруги розляглись” У творах Лесі Українки природа виступає у всій своїй величі в кожну пору року. Для поетеси характерне поєднання ліричного, драматичного і епічного засобів зображення дійсності, між якими чіткої грані немає, однак завжди переважає ліричне начало. Звідси і її ставлення до природи як до живої істоти, до неї звернені слова поетеси і в радості, і в горі. Весна навиває людині золоті мрії, будить надії, кличе до життя. Пошуки свіжих, а разом з тим і реальних пейзажних малюнків у поетеси були нескінченними, вони свідчать про витонченість поетичного сприймання дійсності нею. Та пошуки її не самоціль. Вона щоразу підмічає щось нове, але не для того щоб виставити його на замилування естетствуючи читачів, бо “де плачуть, там немає вже краси”. А пейзаж завжди визначається ідейно – естетичними позиціями поетеси. Навіть прихід весни пробуджує цілу хвилю почуттів і роздумів автора, глибоких і тяжких. З весною в Лесі Українки також пов’язані мрії про новий суспільний лад, нове життя, яке треба здобувати у борні. Весняна гроза стає символом революції, символом оновлення. А які асоціації викликає осінній пейзаж? Перш за все поетесу приваблює і захоплює горде, з ясним усміхом завмирання природи. Так поетичне слово Лесі Українки завжди несло сильну думку і багатство почуттів. Неповторна лірика Лесі Українки чарує читача весняною свіжістю, бадьорістю, оптимізмом, вона осяяна загравами боротьби за визволення людини від віковічного гніту. Related posts: Мотиви лірики Лесі Українки Ні!

Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка. У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке чорне, гірке життя людини. 1 що в цьому житті не […]. Мотиви лірики Лесі Українки “Леся Українка”… І постає перед нами нечувана сила, незламна мужність, боротьба за щастя й волю, постане сама Україна в своїй красі і величі, постане весь український народ. Своє життя вона поклала на олтар Вітчизни. Через усю її поезію проходить мотив любові до Батьківщини, до рідного народу. Леся Українка мала велику силу волі, ніколи не зневірялася. […]. Одвічні мотиви лірики Лесі Українки Молоденька, слабенька, хвороблива Леся вийшла на шлях “ранньою веспої тихий спів несміло” заспівала. Але той “тихий спів” пролунав громосилим дзн ном, гучним спалахом, кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру в те, що стане жадана воля, яка дасть можливість людині дихати на повні груди. У своїй поетичній творчості поетеса весь час була в пошуках ідеалу […]. Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізняється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне – це створення нової концепції людини – сильної, незламної, мужньої:) 1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюється шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму.” Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш “Без надії сподіваюсь”. Ліричний […]. Шляхи формування поетичного таланта Лесі Українки Політичні умови розвитку таланта Лесі Українки. Лісі Українці призначено було жити в Україні, розділеної двома імперіями з реакційними режимами: Австро-Угорщиною й царською Росією. Коли майбутній поетесі було всього лише п’ять років, вийшов сумно відомий Эмский указ. Він порушив питання: жити або загинути українських націй?

Початок літературної діяльності. Хоча Лесі не судилося ходити в “початкову” школи, […]. Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки “Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки?

Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою […]. Основні мотиви лірики Лесі Українки Леся Українка – видатна українська поетеса. Основні теми та мотиви творчості письменниці. 1. Інтимна лірика. (Значне місце в творчості письменниці посідає інтимна лі­ Рика. Почуття кохання – вічна тема. Значна частина поезій авторки за­сновані на автобіографічному матеріалі (зокрема, мотиви розлуки, втрати коханого, кохання без взаємності). Почуття письменниці до її близького друга Сергія Мержинського не було […]. Значення творчої спадщини Лесі Українки – Леся Українка Леся Українка (1871-1913 pp.) Значення творчої спадщини Лесі Українки Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. […]. Мотиви лірики Л. Українки Ні! Я буду вічно жити Я в серці маю те, що не вмирає Л. Українка В моє життя Леся Українка ввійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке складне життя чекає на її дитину. Але в цьому житті не […]. Поезія Лесі Українки З особливою цікавістю я читала інтимну лірику поетеси. Інтимна лірика поетеси своєрідна, ніким не повторена у мотивах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вірш у прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…” звертає увагу вже своєю назвою: загадковою, чарівною, не схожою на назву вірша. А коли прочитаєш, то і змістом. Це лист-відповідь Сергієві Мержинському – […]. Перечитавши твори Лесі Українки Література… Ми любимо читати книги, цікавимось різними її жанрами. Вона впливає на наші смаки, допомагає пережити той чи інший стан. Улюблені книги ми часто перечитуємо. Ось і сьогодні, зручно сівши в крісло, я взяла в руки томик поезій Лесі Українки і перечитую ще і ще раз уже знайомі вірші, і чим більше читаю, тим більше […]. Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]. Мотиви лірики Л. Українки ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ні! Я буду вічно жити Я в серці маю те, що не вмирає Л. Українка В моє життя Леся Українка ввійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке складне життя чекає […]. Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака У поезію Б. Пастернака поринаєш відразу, як задушливого літнього дня у ласкаву прохолоду води. Вона захоплює мінливими картинами літа, осені, зими чи весни, і здається, поет дивиться на увесь цей світ широко розплющеними від захоплення очима. Свіжістю листя, омитого зливою, віє від рядків вірша “Після дощу”: За окнами давка, толпится […]. Ліричний цикл як принцип компонування поезій Лесі Українки I. Ліричний цикл у творчості Лесі Українки. (З перших кроків літературної діяльності молода поетеса тяжіє до ліричних циклів. Саме вони виконують важливу структурну функцію та збагачують можливості ліричних жанрів.) 1. Предмет зображення. (Цей предмет подається в різних аспектах, лірична поезія переростає межі одноразового спалаху почуття, думки, настрою і стає органічною частиною цілого. Поступово вона доповнює […]. Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки І. “Три величні золоті зорі”. (Рання творчість Лесі Українки – це період становлення таланту, шукань, сумнівів, коли поетеса ще заносилась в мрії, описувала абстрактні людські стосунки, милувалася природою. Та вже в цей час виразно проступає велика любов до рідної землі, мрія про братерство, рівність, волю: Коли я погляд свій на небо зводжу, – Нових зірок […]. “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]. Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і […]. Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]. Моє розуміння пейзажної лірики Єсеніна Ми всі любимо рідну природу. Напевно, ми народжуємося із цим почуттям, адже людина – частина природи, а як можна не любити й не захоплюватися тим, частиною чого є ти сам? Ми можемо годинниками любуватися красою призахідного сонця, захоплюватися незвичайними фарбами, якими офарблюється мир літнім ранком, із завмиранням серця вдивлятися в зоряне нічне небо, вслухуватися в […]. Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів?

Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]. Ліричний світ поезії Лесі Українки Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ліричний світ поезії Лесі Українки Поезія Лесі Українки приваблює своєю музичністю. У всіх своїх творах поетеса акцентує увагу не на діях, а на емоціях своїх ліричних героїнь, на їх душевних переживаннях, динаміці почуттів. Дуже часто емоції набувають слухового чи зорового вираження, перетворюються на місткі […]. Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці В історію української і світової літератури Леся Українка увійшла як неперевершений митець, перу якого належать яскраві поезії переважно громадянського, патріотичного звучання. Проте її творча спадщина багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Позбавлена можливості грати на фортепіано і стати композитором через тяжку хворобу, вона передала […]. Вірші Лесі Українки, які мене найбільше хвилюють Леся Українка – геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки – вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні. Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія “До мого фортепіано”. Вірш, […]. Ранні драматичні твори Лесі Українки Ранні драматичні твори Лесі Українки майже не бачили світла рампи. Між тим і широкі ремарки, і увага до кольорів, які можна сприйняти лише при певному сценічному освітленні, і динамічно побудований діалог говорять про те, що поетеса, пишучи свої драми, в уяві бачила їх на сцені. Навіть 1913 року, коли погляди Лесі Українки на сценічність зазнали […]. Твір на тему: “Образ ліричної героїні у творчості Лесі Українки” Жінки, а саме образ ліричної героїні, займає високе місце в усій творчості видатної української письменниці Лесі Українки. У своїй творчості велика українська поетеса ретельно і уважно розглядає характер жінки, її життєві переконання та прагнення. Багато уваги також приділено національному аспекту життя української жінки. Образи жінок у творах Українки бувають різними, іноді вони дуже патріотичні, в […]. Актуальність твору Лесі Українки “Бояриня” в наш час Серед драматичної спадщини Лесі Українки драматична поема “Бояриня” посідає особливе місце. Це твір, який за життя поетеси не видавався, вперше побачив світ у 1914 році, були окремі видання у 1918 та у 1923 роках. А з тих пір до 1989 року поема не тільки не виходила друком, айв літературній критиці та історії літератури про неї […]. Особливості творчого методу Лесі Українки – Леся Українка Леся Українка (1871-1913 pp.) Особливості творчого методу Лесі Українки Особливістю творчого методу, використаного в драмі “Бояриня”, є поєднання романтизму з реалізмом. Сюжет цього драматичного твору складають не реальні, а вигадані ситуації. Так само діють у ній вигадані герої, які, однак, відтворюють загальні риси історично-побутового тла Росії та України другої половини XVII століття. Події, що відбуваються […]. “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна казна про любов і зраду І. “Лісова пісня” Лесі Українки – шедевр української драматургії. (“Лісова піс­ня” – це багатопланова філософська драма-феєрія, що чарувала, чарує і, спо­діваюсь, чаруватиме світову громадськість. За її мотивами створено спектаклі, фільм, балет. Твір цей – шедевр драматургії.) ІІ. Казковий світ Полісся у “Лісовій пісні” Лесі Українки. 1. Жанр твору. (“Лісова пісня” – це проблемно-філософська драма-феєрія – […]. Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним […]. Вічність духовної краси в драмі Лесі Українки “Лісова пісня” Хто не знає української поетеси Лесі Українки? Її творчість – це прославляння людини, його духовної краси, його гармонії. І як наслідок роздумів Лесі – поява її Мавки, у якій поєднується й краса любові, і краса природи, і краса найвищої гармонії природи й людини. Мавка – дочка природи, і живе вона поруч зі своїми “рідними” – […]. Листи Лесі Українки. Милая мамочко! Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили?

Мені зробили операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе […]. Шляхи формування поетичного таланту Лесі Українки Політичні умови розвитку таланту Лесі Українки. Лесі Українці випало жити в Україні, розшматованій двома імперіями з реакційними режимами: Угорщиною і царською Росією. Коли майбутній поетесі було лише п’ять років, вийшов сумнозвісний Ємський указ. Він поставив питання: чи жити, чи загинути українській нації? Хоча Лесі не судилося ходити до “прстойної” школи, вона мала міцні знання, які […]. Твір Відданість материнського серця (за поезією Лесі Українки “Колискова”) Відданість материнського серця (за поезією Лесі Українки “Колискова”) Поява колискових пісень – свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого. Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш “Колискова”, слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською. Цей вірш – […]. Індивідуальний стиль Лесі Українки – Леся Українка (1871-1913) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Індивідуальний стиль Лесі Українки Один із перших дослідників творчості Лесі Українки Микола Євшан називав її поезію “цілою програмою духовного і культурного відродження”, вогнем, “який мас розпалити глухороджений люд і зробити його видючим”. У творах Лесі Українки він почув “найсильніший вислів нової національної душі після Шевченка”. Миколі Євшану належить […]. Акмеїзм, його естетична і художня своєрідність Акмеїзм – це напрям, що зародився в російській поезії в 1910 р. як альтернативний символізмові в момент його кризи і розколу. Це був час, коли “поетична молодь уже чітко усвідомлювала, що далі танцювати на її символічному канаті над прірвою всесвіту не тільки ризиковано, але й даремно, оскільки глядачі, яким надоїли сонця й зірки з картону, […]. Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. […]. Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте… “, “Гаї шумлять… “) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]. Страждання і щастя Лесі Українки Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу. Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. “Се талант сильний, наскрізь […]. Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У II варіант Леся Українка. Леся… Це тепле, сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Усе в її житті було справжнім: […]. . Дослідник класичної української поезії. Творчості Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Якова Щоголева, Олени Пчілки, Уляни Кравченко, Агатангела Кримського, Володимира Самійленка, Івана Манжури, Пантелеймона Куліша, Бориса Грінченка. Автор досліджень «Яків Щоголів. Нарис життя і творчості» (К., 1958); «Леся Українка. Літературний портрет» (К., 1958); «Леся Українка. Літературний портрет» (К., 1963) (друге перероблене і доповнене видання); «Філософські поеми Івана Франка» (К., 1965); «Українська поема кінця XIX- початку ХХ ст. Ідеї, теми, проблеми жанру» (К., 1973), «Іван Франко. Життєвий і творчий шлях» (К., 1983) (у співавторстві з І. І. Бассом). А також неопублікованих праць «Павло Грабовський – поет-громадянин», «Українська класична поема: жанри, класифікація і різновиди», «Поетичний простір Івана Франка» та збірки поезій «Виднокола», які розміщені на нашому сайті. На сайті ви можете знайти усі ці дослідження, а також (набравши в пошуку) статті Арсена Каспрука «Лірична драма «Зів’яле листя» та її відгомін у поезії», «Шляхи філософської поеми», Від «Енеїди» до «Мойсея» (Деякі питання розвитку жанру української дожовтневої поеми), «Поема в сучасному літературознавстві», «Ранні поеми Івана Франка», «Жанр притчі в поезії Івана Франка», «Жмуток до «Зів’ялого листя» Івана Франка», «Жанри лірики Івана Франка», «Особливості ліро-епічної та епічної поезії Івана Франка», які випередили свій час, і були частиною задуманої дослідником монографії «Українська класична поема: жанри, класифікація і різновиди». Арсен Каспрук. Леся Українка. Літературний портрет. 41 Говорячи про лірику Лесі Українки, не можна обійти питання про зображення пейзажу в її ліричній поезії. Бо в своїх поетичних творах Леся Українка приділяла велику увагу зображенню природи, пейзажу. Маючи хист до живопису (поетеса була не лише широко обізнана з історією і теорією живопису, а й сама малювала), Леся Українка з тонким смаком і умінням відтворювала українську природу і пейзажі інших країв у своїх ліричних поезіях, поетеса дуже цінила пейзаж йому творі. В листі до О. Кобилянської від 18—ЗО. І. 1900 р. вона писала: «В нашій літературі нема пейзажиста над Вас, і я не знаю, як готова цінити Вас за се, бо дуже люблю пейзаж в літературі і завжди мені його бракувало в нашому письменстві»1. До Лесі Українки в українській літературі вже існувала певна традиція щодо відтворення пейзажу в поезії. Шевченко, Франко, Старицький, Глібов, Манжура, Щоголів — всі ці українські поети використовували в своїй поезії пейзаж відповідно до свого хисту і ідейних уподобань. Беручи все краще з попередньої демократичної традиції в українській, російській і світовій літературі, творчо використовуючи. Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, т. І, Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1954, стор. 91. 42 поетичні здобутки Пушкіна, Шевченка, Некрасова, Франка та інших, відкидаючи позначені духом занепадництва і вмирання поезії українських декадентів, Леся Українка, як митець нового типу, співець визвольної боротьби і революції, по-новому осмислює і застосовує в своїх творах пейзаж. Природа у неї — вічножива, творча сила, що знаходиться в змінах: в русі, в боротьбі і протиріччях. Це вічноживе, творче начало в природі Леся Українка зображає, щоб збудити в людині дух творчості, прагнення до боротьби. Леся Українка бачить в природі також і інші сліпі, стихійні сили, та вона не падає ниць перед ними, а закликає до боротьби з ними, до подолання їх. На матеріалі пейзажу Леся Українка створює алегорії великої філософської і художньої глибини — «я вийду сама проти бурі і стану — поміряєм силу» («У чорную хмару»). Характерною особливістю пейзажної лірики Лесі Українки є, як уже згадувалося, майже повсюдне застосування нею в описах природи барви червоного і образу вогню, полум’я (особливо в поезіях напередодні революції 1905 року). Цією своєю стороною пейзажна лірика Лесі Українки споріднена з пейзажами раннього Горького і Коцюбинського та інших революційно-демократичних письменників. Виходячи з тієї ж ідейної настанови, що Т. Г. Шевченко, з патріотичної любові до рідного краю, Леся Українка не обмежила себе географічними рамками пейзажу України. Вона дала в своїй ліриці ряд чудесних. пейзажних зарисовок Поділля, Волині, Києва, Одеси, Чорноморського побережжя, Буковини, Криму. Вона вперше в українській літературі ввела в поезію пейзаж Єгипту, Італії, Греції. Чи не найбільше місце приділила в своїй ліриці Леся Українка пейзажу моря. Вона по праву може вважатись українським поетом-мариністом в широкому розумінні цього слова. Образ моря в українській поезії, взагалі кажучи, не був новим. Але до Лесі Українки українські поети його використовували здебільшого як усталений образ народнопісенного походження. Леся Українка як спостережливий і вдумливий пейзажист-мариніст збагачує поетичний малюнок моря рядом конкретно-художніх деталей, змальовує конкретне море. Відтворюючи морський пейзаж зі всіма його барвами і відтінками, змальовуючи приморську природу, Леся Українка також користується пейзажем моря для образних узагальнень, для створення символів певного ідейного спрямування. Вперше пейзаж моря зустрічаємо в Лесі Українки в циклі «Подорож до моря». Це один з ранніх циклів поетеси, написаний 1888 року в селі Колодяжному. Весь цикл — це пейзажні враження, що їх фіксувало спостережливе око юної поетеси під час її подорожі з Волині до Одеси. Більш майстерно і досконало відтворює пейзаж Чорного моря Леся Українка в циклі «Кримські спогади» (1890—1891 рр.). В пейзажних картинах моря в цьому циклі. переважають ясні фарби, світло, сонце. В противагу поетам-декадентам, що змальовували море як мертву стихію, Леся Українка згадує Чорноморське узбережжя як «ясну країну», як «сторону прекрасну», «край вічного проміння». В поезії «Тиша морська» поетеса дає неперевершений малюнок морського штилю в сонячний день. Оптимістичним, життєстверджувальним настроєм просякнута вся ця поезія. Світло, сонячні золотисті промені, ясність — домінуючі фарби, що ними змальовує поетеса море. Тут пейзаж моря своїм сонячним настроєм дуже споріднений з пейзажем моря у Горького в його оповіданні «Мальва» («волны звучали, солнце сияло, море смеялось»), В поезії «Грай, моя пісне» (1890) Леся Українка, відтворюючи пейзаж бурхливого моря, хоче надати своїй пісні такої ж нестримної, наступальної сили, яка відкривається поетесі в морі: Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая,— Вона не питає, куди вона плине; Линь, моя пісне, як чайка прудкая,— Вона не боїться, що в морі загине. Грай, моя пісне, як вітер сей грає. Шуми, як той шум, що круг човна вирує! (І, 65) Отже, змальовуючи морський пейзаж, поетеса водночас проголошує завдання революційної поезії. У вірші «Безсонна ніч» (1891) бурхливе Море у темну ніч викликає у поетеси асоціацію з сучасним їй суспільним життям. Леся. 45 Українка порівнює життя сучасної їй царської Росії з морською бурею-негодою. І вона висловлює бажання побачити хоч «ранню зорю» нового справедливого суспільного ладу. В поезії «Негода» (1891) Леся Українка порівнює бурю на морі, що б’є і трощить човен, з тими чорними реакційними силами, що тримають у неволі і терзають трудящий люд. Як Коцюбинський в оповіданні «На камені» і «В путах шайтана», Леся Українка гостро засуджує феодальні порядки, релігійні забобони, рабське становище жінки в Криму в ті часи. В поезії «Негода» вона закликає море затопити цю країну неволі. В циклі «Кримські відгуки» (1897) пейзаж у Лесі Українки виступає як привід для філософських роздумів і узагальнень. Поетеса у вірші «Уривки з листа» (1897) подає чудовий і неперевершений образ квітки Saxifraga, яка перемогла суховії і крем’янистий грунт та зацвіла червоним, нев’янучим цві том на високопустельних горах. Цим символічним образом поетеса бажала підкреслити, що справжній поет, борець за щастя народу, який володіє «у крицю закованим, міцно узброєним віршем», мусить мужньо, долаючи всі перешкоди, нести світло правди і визволення в народ. Поетеса захоплено оспівує творчі сили в природі. Неспокійній, дійовій вдачі поетеси, борця за соціальне визволення, імпонувало в природі живе, зростаюче, творче начало. Вона черпала натхнення для своєї творчості. у вирі суспільної боротьби і серед вічноживої буремної природи. В поезії «Зимова ніч на чужині» (1897) Леся Українка говорить, що «вчилася пісні в морського прибою», і в цій же поезії вона зазначає, що пісня її гучніше залунає, коли до неї буде пригравати зброя, спрямована проти гнобителів народу. Як і у всій творчості, в пейзажній ліриці, зокрема в зображенні моря, поетеса впроваджувала оптимістичні, світлі тони, ідею боротьби і подолання сліпих стихійних сил природи, як заклик до перемоги над реакційними суспільними силами. Від «Кримських спогадів» до зображення моря в поезії «Гострим полиском хвилі спалахують», в якій Леся Українка проголошує ідею насильницького повалення царського самодержавства, ідейно цільова функція пейзажу Лесі Українки зазнала значної еволюції. У вірші «Гострим полиском хвилі спалахують» пейзаж бурхливого моря стає першим членом художньої паралелі. З гострим полиском хвиль після бурі поетеса порівнює полиск зброї народних повстанців. Ідейна значимість, соціальна функція пейзажу Лесі Українки незмірно зростає із ростом революційної насиченості всієї її творчості в зв язку з розвитком революційного руху в Росії і на Україні зокрема. Значне місце в ліриці Лесі Українки займає пейзаж Буковини. В циклі «Хвилини» (1900—-1901) вона густо впроваджує у своїй ліричній поезії пейзажні зарисовки буковинської природи («Гей, піду я в ті зелені гори», «Лочеш знати, чим справді було», «Темна. хмара, а веселка ясна», «Ой, здається — не журюся», «Ой піду я в бір темненький»). Основний настрій цих поезій — туга після втрати близького ідейного і особистого друга поетеси Мержинського. Але в них поетично зафіксований пейзаж Буковини, який спостерігала поетеса, відпочиваючи в Кімполунгу і Буркуті 1901 року. Поетеса не тільки відтворює буковинський пейзаж шляхом введення в ці поезії назв предметів, деталей місцевої природи — зелені гори, гірські простори, смереки зелені коси, високі смереки, ясна ватра, смолова ялиця, сухая глиця тощо, а також за допомогою надання своїм віршам того своєрідно-локального, фольклорно-пісенного ладу, що їх дуже зближує з буковинськими народними піснями. З цього погляду особливо характерними є «Ой, здається — не журюся» і «Ой піду я в бір темненький». Леся Українка настільки тонко і вдало використала народну пісню, що, створюючи свої оригінальні поезії, залишила в них непідробну народну простоту і музикальність, що надає їм особливої свіжості і привабливості. В цьому циклі, в поезії «Темна хмара, а веселка ясна», поетеса не проминула висловитись в суто інтимному плані про своє ставлення до завдання поега-революціонера. Поетові-борцеві за народне щастя не личить піддаватись тузі, хоч би які були на це важливі причини. Поетеса користується для висловлення цієї думки народно-пісенною лексикою і образами, взятими з буковинського фольклору. Особливе місце в пейзажній ліриці Лесі Українки посідають східні мотиви. Блискучий знавець світової історії і культури, Леся Українка дуже рано звернулася до сюжетів і тем з історії стародавнього Єгипту, Греції, Риму, до біблійних сюжетів. Цей матеріал давав поетесі широчінь для художньо-філософських узагальнень, для аналогій з сучасністю. Дотримуючись історичної достовірності, вона знаходила в історичному минулому факти і події, які перегукувались з сучасними поетесі проблемами революційно-визвольної боротьби. Ще 1900 року Леся Українка звернулася до тем стародавнього Єгипту в циклі «Єгипетські фантазії» («Сфінкс», «Ра-Менеїс»). У зв’язку з важким захворюванням Леся Українка змушена була виїздити до Єгипту на лікування. Цій подорожі (перша відбулася 1909 року) передувало солідне студіювання культури Єгипту. Леся Українка старанно вивчає твори єгиптологів і літературу з культури Єгипту. Під час другого перебування в Єгипті, 1910 року, Леся Українка створює прекрасний цикл «Весна в Єгипті». Цикл відкривається високомайстерним віршем «Хамсін». У листі до матері О. П. Косач від 11. IV. 1910 року. 49 Леся Українка пише про враження від баченого в дні перебування в Єгипті в цей час. «О, якби ти бачила того рудого демона хамсіна, як він світ у жозтий кошмар зміняє! Справді злий дух — Тіфон!»1 Знаменно, що в циклі «Весна в Єгипті» Леся Українка перша в українській літературі відтворює пейзаж Єгипту. У вірші «Хамсін» поетеса зберігає локальні риси єгипетської народної творчості, елементи міфології. Африканський вітер виступає у вірші в образі бога Сета. Персоніфікований образ вітру поетеса створює за допомогою ряду складних образів. Переважають у цій поезії образи моторно-дотикові, що передають рух:«хамсін розгулявся, мчить у повітрі, черкаючи пісок сухими крильми»; «дише густим полум ям»; «пісок зірвався з нерухомості»; «таємні вітряні дівчата таночки водять, віють покривалами, прудко-прудко крутячись у танці»; «хамсін… загорнув полою… танечниць»; «араб… падає додолу»; «пустиня… знялася вгору і в небо ринула» і тощо. Для змалювання кольорів поетеса вживає образи зорові: «рудий хамсін», «жовта і сліпуча мла», «жовте небо», «сонце померкло», «цілий світ осліп». Майстерно застосовує поетеса і звукові образи: Мов сопілка, співа пісок, Зірвавшися зненацька з важкої нерухомості своєї… Леся Українка. Твори в п’яти томах, том V, Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1956, стор. 577. 50 Повтором звуків «с» і «з» поетеса передає свист вітру і пересування піску в час піщаної бурі. Зустрічаємо і інший звуковий образ: «камінці на бубнах приграють». Комбінуючи різні художньо-зображальні засоби, поетеса створює яскраву і живу картину піщаної бурі в пустелі. Не менш вдало змальовує поетеса пейзаж гарячого єгипетського літа в поезіях «Дихання пустині» і «Афра». М’який сумовитий настрій, ніжна туга за рідним краєм відчувається в поезіях цього циклу — «Сон», «Вітряна ніч». Та в центрі уваги поетеси, як завжди, і в цьому циклі стоять соціальні проблеми. Поетеса показує, що хоч імперіалістична буржуазія ще панує в Єгипті, хоч англійські військові загони гучно несуть свою силу берегом Нілу як у підлеглій країні, трудовий єгипетський народ живий і невмирущий. Поетеса з великим почуттям любові змальовує трудівників Єгипту, яких «гніт фараонів, кормига чужинців… не здолає». З великою майстерністю малює Леся Українка пейзаж осені. Цікаво відзначити, що в одному із ранніх віршів поетеси, де змальовано осінній пейзаж — сонеті «Натура гине — вся в оздобах, в злоті»,— сильно відчувається поезія О Пушкіна «Осінь» (1833). Образи цього пушкінського вірша відчуваються і в пізніших поезіях Лесі Українки 3 Циклу «Осінні співи», зокрема у вірші «Осінь». Тут Леся Українка подає осінь в образі втомленої жінки-сухітниці. Цей образ поетеса змалювала настільки майстерно, Що він читачем сприймається майже відчут- 51 но дотиково. В противагу традиційному змалюванню осені в образі висохлих квітів, голих кущів тощо Леся Українка створює образ осені складніший і багатший. Створюючи динамічний, сповнений внутрішнього руху малюнок осені, Леся Українка широко користується моторними образами: «рветься осінь руками кривавими», «осінь шарпнула шати криваві». Є в ліриці Лесі Українки ряд віршів, присвячених зображенню весняної природи. Один з ранніх віршів, у якому поетеса підносить цю тему,— вірш «Напровесні» (1889). Пейзаж розбудженої весняної природи Леся Українка в цьому вірші тісно пов’язує з думками про волю, про боротьбу за краще світле майбутнє. Устами свого ліричного героя, використовуючи образи весінньої природи, поетеса проголошує думку про боротьбу за волю: Не дивуйтесь, що серце так рвяно, Щиро прагне і волі, і діла, Чули ви, як напровесні рано. Своєрідним розвитком цієї теми є вірш «Перемога» (1893). Хвора поетеса з сумом спостерігає весняне відродження природи. Її гнітить відчуття своєї зайвості, що підсилюється від споглядання контрастуючої з її настроєм живої сили весінньої природи. Але це лише тимчасове почуття. Весна владно закликає поетесу відкинути сум, і вона їй скоряється. Поволі поетеса проймається радісним настроєм. Тема весни розгорнута Лесею Українкою. 52 також у віршах «Давня весна» (1894), «Стояла я і слухала весну» (1893—1894), «Веснянка» (1890) та інших. Тут поетеса подає життєрадісний оптимістичний пейзаж. У поезіях цих через високохудожні образи проводиться думка про живе, вічнотворче начало в природі, яке дає людині натхнення для творчості, праці, боротьби за людське щастя. Варто відзначити, що в пейзажній ліриці, як і в громадянській, ми часто зустрічаємо образи мечів, полум’я, блискавиць, грому, червоної барви, ясних кольорів тощо. Блискавиця пронизує води срібними мечами, буря з чорних очей розсипає блискавиці палючії, ряст весняний золотом жаріє, осінь рветься руками кривавими, гори багрянцем кривавим спалахнули, цвіт з гранат огнистий, кров’ю палають дикі рожі, зоря вставала вогнем опівночі і т. п. Це свідчить про своєрідність, цілеспрямованість художньо-зображувальних засобів поезії Лесі Українки, про повсюдне використання нею образів громадського, революційного звучання. Підсумовуючи розмову про лірику Лесі Українки, варто кілька слів сказати про позитивного героя її ліричних поезій. Позитивний герой ліричних віршів Лесі Українки — це мужній революційний борець, що пристрасно ненавидить гніт і насильство, всі свої сили віддає на боротьбу за покращення долі трудового народу, що сміливо йде в бій з ворогами. Він впевнений в перемозі над царатом, вірить в настання справедливого соціального ладу. Таким постає образ позитивного героя. 53 з багатьох вищезгаданих ліричних віршів Лесі Українки, зокрема з її поезій «Слово, чому ти не твердая криця», «Contra spem spero», «Коли втомлюся я життям щоденним», «І все-таки до тебе думка лине», «Мріє, не зрадь!», цикл «Ритми», «Хто вам сказав, що я слабка» та інших. Ліричний герой цих поезій і є позитивним героєм. Каспрук Арсен. Леся Українка. Літературний портрет. – Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1958. – стор. 41-54.

охарактеризуйте інтимну лірику лесі українки